Для нинішнього приїзду в Україну відомого ізраїльського скульптора Френка Майслера було декілька приводів. По-перше, в синагозі, що на вулиці Щекавицькій, встановили його роботу «Фонтан Єрусалима», по-друге, майстер отримав почесний титул академіка Української академії мистецтв, і, по-третє, завдяки Фонду підтримки міжнародної співпраці України в галереї «Боско» шанувальники творчості Френка Майслера побачили багато нових цікавих робіт.
…Коли заарештували колишнього панамського президента Нур’єгу (пам’ятаєте, була така темна історія з наркобізнесом), поліцейські в його будинку виявили багато ексклюзивних робіт Френка Майслера. Звісно, американці їх вилучили, й подальша доля скульптур невідома. А сам майстер і гадки не має, як у Нур’єги опинилися його роботи. Оскільки, на відміну від президентів інших країн, які не тільки замовляють у Френка «політичні» подарунки, а й заглядають при нагоді в його галереї, щоб купити собі щось «особисте», кримінальний панамець, що називається, «проходив повз». Є в географічній долі творів Майслера ще один клієнт, який не подружився із законом — італійський міністр закордонних справ, засуджений за вбивство, але він полюбляв особисто заходити до майстра в Старому Яффо, де у митця студія й галерея. Ці історії, звичайно ж, аж ніяк не свідчать про те, що скульптури відомого у світі майстра люблять великі з темним минулим. Навпаки, популярність автора в широких колах свідчить про характерність його робіт і універсальність. Власне, мистецтвознавці їх так умовно й ділять на «універсальні» й «групу іудаїки».
Скульптури Майслера як індивідуальні, так і серійні, виконані з бронзи, срібла, золота й сплавів дорогоцінних металів, часто замовлялися як презенти для урядових візитів і просто для подарунків не лише ізраїльськими прем’єр-міністрами й президентами, а й керівниками інших країн.
— У кожного президента є два «обличчя», — вважає Френк, — офіційне й особисте. І, відповідно, так само вони вибирають скульптури. Офіційна — це, скоріше, деяке завуальоване послання, повідомлення або просто щось нейтральне, делікатне. Багато років тому для американського президента Картера мені замовили скульптуру на тему біблійної історії про джерело Іакова (там мається на увазі, що Ізраїль розширить кордони й стане великою державою). Підтекст політичний є. А ось Клінтону сподобалася статуя саксофоніста — тема йому близька як колишньому музиканту, — і він одразу ж її придбав, на додачу ще декілька робіт...
Слід сказати, що скульптури так званої малої форми прикрашають будинки й офіси не тільки Клінтона й Буша, вони тішать Королеву Англії й Папу Римського, Єльцина й Лужкова, Тетчер і Назарбаєва, й нашого президента також. Майслера купують зірки Голлівуда (у Дугласів — ціла колекція) й шоу-бізнесу. В чому феномен робіт Френка, чому вони користуються такою популярністю? На мій погляд, є дві причини цього. Передусім, це характер, який має практично кожна скульптура. Це не мить, застигла в бронзі, а ціле життя, із захопленнями, достоїнствами, таємними бажаннями, професійними показниками, почуттями й емоціями. А інша причина — у «багатому», презентабельному зовнішньому вигляді його витворів. Скульптор працює з декількома колірними різновидами бронзи, вдало їх комбінуючи, а так само з багатоколірними поєднаннями срібла, золота або їхніх сплавів. У результаті виходить не просто «блискуча» фігурка, а певне «живописне» металеве полотно з переливами, відтінками, грою світла й напівтонів.
Майслер — майстер деталей. Взяти будь-яку скульптуру, чи то зображення конкретного, чи узагальненого образу, тварину чи цілу скульптурну панель. Деталі не тільки «прописані» з філігранною чіткістю, а й цілковито відповідають дійовій особі. Є в більшості фігур «секрети» — якщо придивитися, то в «тілі» можна виявити крихітні дверцята. Відчиняєш, а там… Ну, там різне буває. Хто про що думає, те за металевою «пазухою» й носить. Не скажу, що Френк завжди об’єктивний: політкоректність усе ж у нього на першому місці.
У майстра напрочуд свіже почуття гумору. Як він сам говорить, «якщо в молодості його мав, то треба зробити все можливе, щоб зберегти його й з віком». Так от це почуття гумору допомагає йому не опуститися до банального переліку або нудної педантичності. Жести, міміка, звички, супутні «речі» — все гіперболізоване, але не образливе. Тонко. Часто навіть зворушливо.
— Як будь-який художник, я не можу контролювати своє серце й душу, й щось інше, навіть якщо я дуже захочу, зробити не зможу. Це процес «зсередини». Це мій стиль, це дуже органічне зі мною. Мені дуже важко відхилитися від одного разу вибраної концепції, форми, прийому, — каже Майслер.
Вперше Френк потрапив у нашу країну майже десять років тому, на запрошення тодішнього керівництва міністерства торгівлі — чи то в Ізраїлі, чи то в Лондоні хтось із керівництва побачив його скульптури. Два роки тому він знову побував в Україні, й деякі його роботи експонуються в галереї «Боско». Ці декілька днів, які Майслер провів у нашій країні, були для нього особливими.
— Те, що мене, не українця, обрали академіком Української Академії мистецтв, для мене честь. Давно подібний титул — від Росії — отримав мій батько. Сім’я жила в Польщі, й він єдина єврейська дитина в неєврейському оточенні, вступив до гімназії й академії без грошей, завдяки таланту. Він доклав чимало зусиль, щоб стати академіком. Знак, подібний до того, який носив на кокарді мій батько, я зараз ношу на лацкані піджака. І думаю, що батько пишався б мною — мене запрошують у головні двері...
Монументальні скульптури Френка Майслера встановлені в Єрусалимі, Ейлаті, Мадриді, Мангеймі, Майамі, Нью-Йорку, Москві (тут його роботи займають одне з головних місць у Музеї вітчизняної війни, це солдати-євреї), багатьох інших містах. Очевидно, що й у нас незабаром з’являться: скульптурна група, присвячена пам’яті єврейських дітей, що загинули в Бабиному Яру, яка перемогла в конкурсі. А там дивись — і влаштується де- небудь у міському скверику бронзовий гравець у гольф або лижник, біля банку влаштується такий самий бронзовий фінансист, біля офісного центру — «ділова пані» , а біля лавки — собака, бик або гіпопотам. А чому ні? Головне — щоб гарно було й весело.
