Минулої неділі в Маріуполі відбулася ювілейна Національна виставка чау-чау. Історія цієї дивовижної породи собак сягає своїм корінням сивої давнини II — III сторіч до нашої ери. Мабуть, саме тому в одній із найкрасивіших легенд чау-чау відводиться особлива роль під час створення світу. Згідно з легендою, коли ще зірки займали свої місця на обрії, цьому собаці було дозволено «вилизати всі шматочки блакитного Неба, яке падало на землю, і так його язик став блакитним». Дихання глибокої і сивої давнини відчувається в усьому вигляді і в поведінці сучасного чау-чау. Це і його велична і горда постава, і природжене благородство. Відомо, що в стародавньому Китаї чау- чау охороняли імператорський палац, але чи була Піднебесна імперія їхньою батьківщиною, чи ця порода собак потрапила до Китаю з Тибету чи Маньчжурії, точно невідомо. А ось мандрівка перших собак із Китаю до Європи відбувалася під вітрилами, але не була овіяна морською романтикою. Благородних тварин перевозили на англійських кліперах — швидкохідних суднах — разом з різноманітними витребеньками, і вони вважалися несортовим вантажем. У суднових відомостях такий вантаж позначали в єдиній графі «чау-чау», що означало «різне». Так і стали називати собак, які потрапили до Англії з Китаю.
Цікава історія українських чау-чау. З інформації прес-центру благодійного Фонду захисту тварин «Ноїв ковчег» відомо, що «1988 року вперше в Україну з Чехословаччини головою Маріупольського міського товариства любителів собаківництва Геннадієм Фокіним було завезено елітну чау-чау Фуджі-Катруша, яка стала родоначальницею лінії чемпіонів з екстер’єру в Радянському Союзі». Тому не випадково в Маріуполі так люблять цю породу собак і щороку в нас проводяться Національні виставки- чемпіонати чау-чау. Організатори ювілейної виставки — Маріупольське товариство любителів собаківництва і Фонд «Ноїв ковчег». Ураганний вітер, який лютував декілька днів, у неділю затих, і в Міському саду відбулося свято зустрічі з братами нашими меншими, яке принесло радість і дітям, і дорослим. Чау-чау такі милі, симпатичні, пухнасті створіння, що їх відразу ж хочеться погладити. Потім починаєш розуміти, що вони не тільки милі, але й мислителі, філософи зі своїм поглядом на життя. Вони дуже незалежні й вільнолюбні, не люблять тупого дресирування й віддають перевагу тому, щоб самим виконувати побажання свого господаря. Стосунки з ними мають будуватися на повній довірі. Цей собака — дуже вірний друг, безмежно відданий своєму господареві і здатний захистити його навіть ціною самопожертви.
Своїх домашніх улюбленців на виставку супроводили цілими родинами. Змагання проходили за віковими категоріями: «юніори» — собаки до півтора року і «відкритий клас» — старші. Експертизу екстер’єру проводили судді міжнародної категорії. На глядачів усі учасники чемпіонату справили надзвичайне враження. Красені, які розкішною гривою нагадують лева, а поставою — ведмедя, — чистого, рівного забарвлення — полум’яного, чорного, лимонного. Кожен зі своєю вдачею, темпераментом тощо. Власне — особистість! Передстартові хвилювання спочатку призводили до помилок і збоїв, але чим більше кіл проходили «бійці», тим виразніше виявлялася схожість кожного з них зі своїм господарем, визначалися лідери змагань. У категорії «юніор» уперед вишли дві пари друзів-однодумців. У першій господар інтелігентний, «професор», його собака випромінював спокій та інтелект, без слів розуміючи свого господаря. У другій парі господар спортивного складу, і його собака імпульсивно-напористий, реактивний (на кличку Шериф!). Судді поставили їм найвищі оцінки — «відмінні». Звання «Чемпіон України» було присуджено переможцеві змагань, юніору за кличкою Жак. Власник Жака — Г.В. Дем’яненко, відповідаючи на запитання кореспондента про те, як стають чемпіонами, сказав, що собакою займалася вся родина, тому й досягнуто такого результату. 5 травня їх улюбленцеві виповниться півтора року. Переможцем також стали Герда, а в категорії «Відкритий клас» — Гард. Переможці цієї виставки дістали право взяти участь у престижних міжнародних і всесвітніх виставках.
