Традиційне народне свято День бабака відзначають 2 лютого в Північній Америці та Канаді. Цього дня прийнято будити бабака, який провів зиму в сплячці. Якщо звір не бачить своєї тіні та спокійно вилазить із нори, то весна буде ранньою. Якщо бабак бачить свою тінь і ховається назад у нору, то, за повір’ям, зима триватиме ще шість тижнів. Хоча прогнози бабака справджуються менш ніж у половині випадків, цей старий спосіб прогнозування погоди давно переродився в народні гуляння, особливо в тих місцях, де живуть найбільш популярні в США бабаки, зауважує РІА «Новости». Найзнаменитіший із них — Філ зі штату Пенсильванія — приніс своєму місту Панкссутон статус «Світової столиці погоди». Провінційне містечко з населенням трохи більше 6 тисяч осіб збирає до 40 тисяч гостей на костюмований обряд прогнозування весни.
Історія виникнення свята сягає дуже давніх часів, коли 2 лютого за григоріанським календарем християни Європи почали відзначати Стрітення Господнє. Вже тоді погоду саме в цей день уважали відповідальною за характер початку довгоочікуваної весни. В Південній Америці до цього часу популярна стара шотландська приказка: If Candlemas Day is bright and clear, there’ll be two winters in the year (День Стрітення ясний — бути двом зимам у році).
Традиція людей перекладати відповідальність за довгострокові прогнози погоди на «братів наших менших» почалася ще в Давньому Римі, де 2 лютого щорічно відзначали День їжака. Метеорологічний прогноз у цей день будувався за поведінкою розбудженого їжа. Мешканці Західної Європи зберегли цю традицію і в більш пізні періоди, а ті, хто переселився в Північну Америку, захопили її з собою разом із іншими традиціями. По той бік океану, де їжаки не водилися, роль відповідального метеоролога перейшла до бабака.
Нагадаємо, в Україні День бабака проводять у Гайдарах на Харківщині та у Львові.
