Чотири плакати з гарними картинками та інфографікою просто пояснюють, як і навіщо займатися роздільним збором паперу, скла, металу та пластику. Ідея належить громадській організації «Україна без сміття» та фундації «Відкрите суспільство». Намалювала постери ілюстраторка з Івано-Франківська Христина Стринадюк. Активісти роздрукували 500 комплектів плакатів — безкоштовно отримати такий, щоб, наприклад, повісити у під’їзді, можна з 23 січня (деталі — на Facebook-сторінці ГО «Україна без сміття»). Також постери можна придбати або скачати і роздрукувати самостійно на сайті nowaste.com.ua.
«Ми існуємо два роки, займаємося тим, що пропагуємо таку сучасну модель поводження з відходами, як сортування і переробка сміття, — розповідає Євгенія Аратовська, керівник громадської організації «Україна без сміття». — Коли почали просувати цю тему, побачили, що не всі читають Facebook, але якби потрібне повідомлення було на постері у школі, під’їзді, люди звертали б більше уваги на тему, розуміли, навіщо сортувати, які відходи можна переробити тощо. Тож розробили плакати. Хотіли, щоб вони виглядали, наче малюнок з дитячої книжки, привабливо. Сміття для багатьох є не дуже приємною темою, і ми хочемо змінити цей ракурс».
Аналогія з дитячими книжками важлива ще й тому, що саме діти нерідко звертають увагу батьків на сортування відходів. «Діти — агенти змін. Саме вони не дають дорослим викидати батарейки, лампи, папір, який збирають у школах. У дітей є час приділяти цьому увагу», — зазначає Євгенія Аратовська.
З 12 січня, коли про постери повідомили у Facebook, автори ініціативи отримали чимало відгуків від охочих отримати матеріали. Це — жителі Києва, Львова, Вінниці та інших міст країни. «Раніше люди не мали інформації про сортування сміття. Принаймні, ніхто не надавав її якісно, зрозуміло. А ми почали робити це навіть примітивно — простими словами, короткими фразами, і поступово люди почали до цього долучалися, — продовжує Євгенія Аратовська. — У грудні 2015 року у нас почав працювати мобільний пункт прийому вторсировини. Щонеділі він проїжджає певним маршрутом, на якому має десять зупинок. Днями автівка була заповнена вже на сьомій локації. Взагалі на кожній зупинці на нас чекають 15—20 людей. Але це не комплексне рішення проблеми. Треба, щоб під кожною домівкою були контейнери для сортування».
До речі, активісти хотіли домовитися з Київською міською державною адміністрацією, щоб налагодити роздільний збір сміття в мерії, але не склалося, наштовхнулися на нерозуміння адмінслужби. Не вийшло співпраці і з комунальним підприємством «Київкомунсервіс», яке відповідає за поводження з відходами у столиці. «Те, що вони роблять, виглядає, як дискредитування теми сортування. Контейнери майже ніяк не позначені, постійно ламаються, там збирається звичайне сміття. І коли компанія приїжджає забирати відходи, бачить, що у спеціальних контейнерах не лишилося майже нічого корисного, і все викидають у загальний бак. Люди, які сортують сміття, бачать це і розчаровуються», — пояснює Євгенія Аратовська.
Тому поки тему роздільного збору відходів просувають «знизу» — працюють зі школами, коворкінгами, компаніями тощо. Зараз розвивається взаємодія з ОСББ, адже якщо весь будинок систематично збирає вторсировину, котру потім здають на пункти переробки, за це можна виручати хороші гроші. Євгенія Аратовська доводить це підрахунками: «Є статистика, що кожна людина протягом року накопичує 20 кілограмів паперового сміття. Якщо це родина з двох-трьох людей — вже 40 кілограмів. Квартир у будинку може бути, наприклад, 200. Помножимо цю кількість на 40 кілограмів — 8 тонн. Зараз на пункті переробки можна отримати 2,5 гривні за кілограм паперу, тобто це 20 тисяч гривень на рік. На ці кошти можна купити фарбу, екзотичні дерева для під’їзду тощо. Одна людина може за місяць отримати за вторсировину десять гривень, небагато. Але коли люди об’єднуються — це вже цікаво».
