Шерон Стоун, яка прославилася завдяки фільмам «Основний інстинкт» і «Казино», здобула славу однієї з найвродливіших актрис Голівуду. Її називали «божественною», «зухвалою» й однією з «найсуперечливіших» знаменитостей сучасності. У кіно Стоун грає ролі фатальних красунь, а в житті залишається незалежною й сильною жінкою, розум і чарівливість якої затьмарюють зовнішні дані. Можливо, саме це й не дозволило Стоун загубитися в морі таких самих вродливих білявок Голівуду.
Ще з перших років життя Шерон Стоун відрізнялася від своїх однолітків, пише РІА «Новости». До школи вона пішла одразу в другий клас у п’ятирічному віці. У 18 років Шерон, яка вже закінчила школу й отримала ступінь бакалавра, несподівано для всіх взяла участь у конкурсі краси й стала «Міс Пенсильванія».
Уже пізніше актриса заявила журналістам, що її коефіцієнт інтелекту такий самий, як у Ейнштейна, — 154. В юності їй навіть пророчили чудове майбутнє в хімії, але вже тоді всі думки Шерон були пов’язані з кіно.
«Я думала, що з усіх мистецтв саме для гри в мене було найменше таланту. Я обрала шлях з найнедосяжнішою метою», — згадує Стоун. Наче покарання за непокірність долі, на долю актриси неодноразово випадали випробування, з яких деякі ледь не закінчилися трагедією. На початку 90 хСтоун удруге потрапила в серйозну автокатастрофу, після якої могла б залишитися прикутою до інвалідного візка. Невідомо, як би склалася її подальша доля, якби не чудова фізична форма актриси.
Випробування завжди лише загартовували характер актриси. Завадити її планам стати актрисою не могли ні відмовляння близьких, ні тривалі пошуки відповідних ролей. Протягом декількох років Стоун брала участь у нескінченних кастингах, поки її не зустрів Вуді Аллен, у якого вона зіграла у фільмі «Зоряні спогади».
Довгоочікувану славу актриса здобула після скандального фільму 1992 р. «Основний інстинкт». Роль, від якої відмовилося чимало актрис, надовго закріпилася за іміджем Шерон Стоун i надалі обмежила її амплуа.
Про свою ризиковану роль у «Основному інстинкті» актриса казала: «Думаю, що ні про що не шкодую. Могла б пройтися Сансет Біч у білизні. Якщо того вимагає фільм, так і треба. Але мені шкода, що дехто думає, що фільм будуть краще дивитися, якщо я буду роздягатися, а не залишуся весь фільм в одязі...».
Навіть отримавши після тривалих умовлянь роль «нормальної жінки, дружини» у фільмі «Перехрестя», Шерон Стоун не змогла переконати глядачів у здатності грати щось, крім «секс-пастки» для чоловіків. Не допомогло їй і партнерство із Сильвестром Сталлоне у фільмі «Фахівець», який, як і згаданий вище, значно більшою популярністю користувався за кордоном, ніж у самих США.
Зроблена 1995 року спроба виступити в ролі продюсера фільму «Швидкий і мертвий», своєрідного рiмейку вестернів Клінта Іствуда, де Стоун також зіграла головну жіночу роль, не мала успіху в американців. У долі актриси явно намічався глухий кут, коли кінорежисер Мартін Скорсезе запропонував їй роль «жінки Лас-Вегаса» у фільмі «Казино», а партнером — Роберта де Ніро. Саме роль Джинджер Маккенна, що принесла Стоун «Золотий глобус» і номінацію на «Оскар», послужила відновленню репутації Шерон Стоун як актриси, яка заслуговує на повагу колег по мистецтву й широкого визнання як зірка Голівуду.
Упевненість у своїх силах, якої Стоун набула після «Казино», дозволила їй пізніше знятися в низці фільмів, які хоч і не користувалися широкою популярністю, але все ж таки були помічені критикою. Одна з таких ролей у фільмі «Останній танець» представляє Стоун в абсолютно невластивому їй образі. У цьому фільмі їй вдалося переконливо зіграти роль засудженої до страти жінки-в’язня.
Згодом актрисі вдалося організувати власну кінокомпанию «Хаос», а також підписати вигідний контракт з однією з найбільших дистриб’ютерських компаній США «Мірамакс».
Нині Шерон Стоун вважає за краще свій вільний час проводити не на знімальних майданчиках, а в товаристві своїх дітей. Свою бурхливу енергію вона використовує в декількох напрямках: як і раніше бере участь у різних фестивалях, пише книжки, а також плідно співпрацює з різними добродійними й правозахисними організаціями.
