Почнемо зі статистики. Цього разу в «Українському тижні моди» взяло участь 43 дизайнери, було акредитовано близько 180 журналістів, у тому числі й представники закордонних ЗМІ (німецьке бюро «Євроньюз», а також Словаччина, Бельгія, Фінляндія, Грузія і традиційні Молдова, Білорусь, Росія). Таку інформацію «Дню» надали у прес-центрі «Українського тижня моди». Принципово, що з кожним сезоном видань (у тому числі іноземних), які звертають увагу на наш Тиждень моди, стає все більше. Щоправда, організатори подеколи не зовсім задоволені якістю матеріалів вітчизняних журналістів. Кореспонденти, які пишуть про моду «в силу обставин, що склалися», часто плутаються з сезонністю колекцій і специфічними термінами. Саме тому оргкомітет «Ukrainian fashion week» регулярно проводить спеціальні семінари для журналістів, які покликані роз’яснити всі модні тонкощі й деталі.
ЗАРОДКИ ІНДУСТРЇЇ
Поступово зростає і авторитет українського подіуму, передусім, в очах власних співвітчизників. Треба віддати належне організаторам, адже вони докладають немалих зусиль, аби українці сприймали свою моду і дизайнерів не тільки як елемент життя-буття буржуазії, а і як національне надбання. Таке надбання, між іншим, може стати не тільки культурним, а й економічним, та приносити (так, як це відбувається в низці розвинених країн) неабиякі фінансові дивіденди в державну казну. Але це відбувається тільки тоді, коли мода набуває статусу індустрії, тобто бізнесу (про що вже неодноразово говорилося), коли працюють заводи легкої промисловості (які у нас наразі стоять). Тільки за умови нормальної здорової роботи легкої промисловості українські дизайнери зможуть активно виходити на широкий ринок, а не тільки працювати на вибраних клієнтів. Як кажуть, не завдяки, а всупереч цей процес виходу вже розпочався. Свої другі лінії запустили Лілія Пустовіт (Poustovit Weekend), Ірина Каравай (NB Karavay), Вікторія Гресь (Viktoria Gres Denim). Оксана Караванська, окрім основної колекції, представляє також одяг, створений для бренду OK by Oksana Karavanska і дитячу лінію OK’IDS, Ольга Громова займається декором, а дизайнер Анна Бублік має аж три додаткові лінії — денім, аксесуари та спорт, щоправда, в рамках Тижня моди вона їх поки що не презентує.
Ірина Каравай свою другу лінію запустила минулого сезону. Про її комерційну успішність, на думку дизайнера, говорити поки що зарано.
— Речі добре продаються, але поки що зарано говорити про стовідсотковий комерційний успіх, тому що всі ці проекти — довготривалі, — пояснює Ірина. — Це для нас період спроб і помилок, ми вчимося працювати з великим виробництвом, налагоджуємо контакти, відпрацьовуємо схему.
Суперважливим для розвитку нашого зародку фешн-інфдустрії є поява першого в Україні професійного баєра, що розвиває власну мережу фірмових магазинів «Yellow&Blue». Компанія укладає угоди з дизайнерами (зараз це Олексій Залевський, Наталя Глазкова, Олена Даць, Світлана Бевза, Віктор Анісімов, Ірина Каравай та інші) про створення окремих колекцій, що відшиваються обмеженим тиражем, і продає їх у своїй мережі магазинів. Такі умови є унікальними для України, але традиційними для всієї світової індустрії моди. Вже відкрито магазини у Дніпропетровську, Львові, Кривому Розі, Донецьку, на черзі — Одеса, Київ, Запоріжжя та Харків. Окрім того, згодом компанія планує виводити наш продукт і на Західний ринок.
UFW: МІЖНАРОДНИЙ КОНТЕКСТ
Аби отримати об’єктивну і неупереджену оцінку стану української моди та її міжнародних перспектив, цього разу організатори запросили закордонних гостей-експертів. Гіларі Александр — редактор моди щоденної британської газети The Daily Telegraph — приїхала не тільки аби познайомитися з Україною і місцевою модою, а й щоб разом із фотографом Джоном Своннеллом (який входить до топ-10 найкращих британських фотографів) відзняти фотосесію, присвячену Києву, для свого видання. У інтерв’ю організаторам UFW Гіларі Александр розповіла, що досі вона знала Україну лише завдяки «Євробаченню», а також дружині президента Катерині Ющенко, яку вона побачила на показі Жана-Поля Ѓотьє сезону осінь-зима’2005 — 2006, який був присвячений Україні.
— Я думаю, коли країна випрацьовує національну ідентичність, не менш важливо формувати так само модну ідентичність, — зазначила модний реадктор впливового британського видання. — Судячи з побаченого, все у вас робиться правильно.
Ще один британський модний критик Годфрі Діні, редактор сайту www.fashionwiredaily.com вважає Україну перспективним ринком, хоча досі ніколи (так само, як і Гіларі Александр) не чув про те, що ми маємо власний Тиждень моди. На противагу своїй британській колезі, Годфрі Діні вважає, що українським дизайнерам варто більше орієнтуватися на світові тенденції:
— Українським дизайнерам треба більше орієнтуватися на інтернаціональні тренди, — зазначає головний редактор сайту. — Я б хотів бачити більше концептуально-артівських ідей в українській моді. Етно-мотиви — це свіже, але варто подумати не лише про самобутність.
Коли ми говоримо про міжнародний авторитет української моди, важливо пам’ятати, що наші дизайнери вже три роки поспіль представлені у італійському журналі «Collezioni», який друкує фотозвіти з усіх основних світових тижнів моди. Нехай для непричетних до моди ця цифра звучить не надто поважно, але 32 — 36 сторінок для «Ukrainian fashion week» в «Collezioni» — це вже не мало. Адже, аби потрапити на сторінки видання, колекції дизайнера повинні бути якісними, оригінальними і водночас співпадати з основними трендами сезону. Щоправда, поява колекції на сторінках журналу небезкоштовна.
— Я не можу назвати вам ціну, бо це — стосунки дизайнера з «Collezioni». Але я б на цьому не акцентував, ця інформація не показова, — переконаний Олексій Данилевський, координатор міжнародних зв’язків UFW. — Стосовно співпраці можу сказати, що це важливо — розмістити колекцію у виданні зі світовою мережею розповсюдження і вагомим авторитетом. Адже «Collezioni» виходить вже кілька десятків років поспіль і є найповнішим фотозвітом зі світових тижнів моди. Він — помічник із фешн-питань для всіх баєрів, стилістів, тих, хто займається асортиментом для мультибрендових бутіків. Те, що в ньому представлений UFW — ще не означає, що ми «законодавці», трендсетери, але ми вже в цьому руслі. Якщо нашу колекцію беруть до уваги, значить, вона того варта. А от дизайнер, який потрапляє в журнал, повинен бути готовим до того, щоб відповідати статусу бізнесового учасника тижня прет-а-порте, готовим до таких речей, як тиражування, адаптація. До речі, колекція Viktoria Gres Denim саме таким чином була помічена і відшита для шоу однієї зі світових зірок (Джанет Джексон. — Прим. «Дня»).
На 12 — 18 розворотах журналу розміщуються всі хедлайнери Тижня моди. Цього разу, я думаю, ми побачимо близько 25 колекцій, в тому числі й когось із молодих, — переконаний Олексій.
Цим «міжнародність» UFW не обмежується, адже представники інших країн є й серед дизайнерів. Вже вп’яте в Україну зі своєю колекцією приїздить грузин Автанділ Цквітінідзе, якого українки полюбили за вишуканість і європейську якість колекцій. Німкеня Аннет Гьортц (яка втретє представляє тут свою колекцію) створює речі спокійні та комфортні. А росіянку Світлану Тєѓін і її ретро-стиль в Україні знають і купують вже доволі давно. Усі ці закордонні дизайнери мають зовсім різні стилі, але доволі популярні серед наших модних споживачів. Інакше в їхній постійній участі в UFW просто не було б сенсу.
До речі, серед молодих учасників традиційного показу «Нові імена» також є ті, хто живе, вчиться або працює за кордоном. На компанію з Китаю працює дизайнер Vincent Willem Warner, а учениця славнозвісного винахідника «заниженої талії» Олександра Макквіна Олеся Махонько вже має власний бутік у Лондоні. Молоде покоління українських дизайнерів, що зростало в абсолютно інших умовах, ніж їхні попередники, за словами голови оргкомітету «Українського тижня моди» Ірини Данилевської, сьогодні передусім орієнтується на комерційну успішність колекції, а не на самореалізацію.
— Я погоджуюся з цим тільки частково, — коментує молодий дизайнер Артем Климчук. — Усі українські дизайнери (не тільки молоді) хочуть продати свої колекції і тому штампують... Я називаю це «Трейд марк дефіле» або конструкторськими колекціями. Але є й ті, які думають не про продажі, а про моду як таку. Особисто я не роблю колекції, щоб потім їх продати. Тобто я, звичайно, хочу їх продати, але в той момент, коли я їх створюю, я не думаю, буде це продаватися чи ні. Але речі все одно продаються — і це найприємніше. Утім, наступна моя колекція, на відміну від попередніх, все ж буде комерційною.
Важко сказати, чим наше покоління відрізняється від попереднього. Мабуть, старші дизайнери більш заангажовані. Хоча нові дизайнери, яких я побачив цього разу, теж доволі заангажовані школою і в них доволі обмежений погляд, — вважає Климчук. — На жаль, це не Париж, і не Європа, а хочеться якогось Гарета П’ю... Дизайнери такого рівня з’являться у нас не скоро.
Після доволі невтішного прогнозу стосовно креативності українських дизайнерів Артем розповів «Дню» про те, що треба носити цієї осені та взимку, а також про те, що буде актуальним наступної весни та влітку.
ТЕНДЕНЦІЇ
1. Архітектурність: жорсткі архітектурні форми і крій — у верхньому одязі і жакетах, відповідно, використання жорстких тканин, формоутворення, скульптурні елементи.
2. Сірий колір і всі його відтінки в будь-якому одязі.
3. Знову етномотиви: циганщина, Непал, Індія. Відповідні поєднання кольорів і вишивка.
4. Джаз: в об’єктиві — 20-ті роки, прямі силуети із «заниженою талією», паєтки, лелітки, каміння.
А на наступну весну й літо готуйте бахрому, яскраві кольори, прозорі тканини, приталені силуети, легінси, анімалістичні принти і «дуже високі підбори», наголошує дизайнер.
ДО РЕЧІ
Війна в розпалі
Під гаслом «Третя світова війна розпочалася» відбувся показ в рамках співпраці UFW і Фонду Олени Франчук «АнтиСНІД». У проекті, який поновився після минулосезонної відсутності, взяло участь 33 дизайнери, а також дизайнерські тандеми (названі AIDS Army Fashion), які створили для показу по одному мілітарі-образу. У показі традиційно взяли участь політики та зірки. А на кошти, зібрані від аукціонного продажу дизайнерських речей, планують придбати мобільні клініки для дитячих лікарень, в яких отримують допомогу ВІЛ-позитивні діти.
