Шведські вчені вирішили загадку, що давно інтригує людей: як народжені різнокольоровими лошата перетворюються на казково гарних білосніжних скакунів. Мало того, ця таємниця, можливо, допоможе лікарям лікувати підступну меланому — рак шкіри, пишуть izvestia.ru.
Білий кінь — це не лише сорт віскі, а й казковий персонаж. На них у дівочих мріях приїздять прекрасні принци, на них урочисто виїжджали царі й полководці, на них вінчаються персони королівської крові... Білі й ясно-сірі ліпицанери досі вважаються державним надбанням Австрії, з якими за них «буцається» маленька Словенія, бо село Липиця, звідки родом ці чудові коні, які возили виключно імператорів і вміють танцювати, міститься на її території.
А насправді білих коней не буває або майже не буває. За винятком рідкісних альбіносів (у них, як правило, ясно-рожева шкіра й червоні очі), всі білі — це посивілі карі, солові й сірі. Під світлою шерстю в них залишається пігментована шкіра — як доказ того, що від народження вони аж ніяк не білі. Процес посивіння в них такий самий, як у людей, тільки відбувається дуже швидко — «кольорові» лошата стають білими або ясно- сірими до 8—9 місяців. А винна, як завжди, генетика. Точніше, один ген (його так і називають Grey, тобто Сірий або Сивий), успадкований тисячі років тому кіньми й людьми від одного спільного предка.
З курсу шкільної біології ми пам’ятаємо, що всі гени, крім статевих, людина отримує від батьків у двох варіантах — вчені кажуть, алелях. Вони можуть бути або сильними (домінантними), або слабкими (рецесивними). Якщо лоша успадкувало два сильні алелі, воно залишиться сірим. Якщо обидва слабкі — воно може бути будь- якої масті. А от якщо один iз алелей сильний, а другий слабкий, кінь часто рано сивіє.
Вчені зі шведського Університету Уппсала розгадали загадку домінантного гена посивіння — виявилося, що в ньому подвоєна одна з ділянок ДНК. Але у 75% таких коней до старості нерідко виникають і доброякісні пухлини шкіри, частина з яких згодом перетворюється на злоякісні — меланому. А оскільки статистика цього захворювання в північних країнах катастрофічно швидко зростає, цей момент особливо зацікавив вчених.
Дослідники висунули припущення, що мутація гена посивіння якимсь чином пов’язана з діяльністю клітин-меланоцитів, які відповідають за вироблення пігменту меланіну — це він надає нашій шкірі смуглявості, а волоссю — забарвлення. Можливо, мутація гена знижує кількість меланоцитів, що відповідають за забарвлення волосся, але натомість провокує їхнє бурхливе зростання в шкірі — так і виникають пухлини.
Це припущення ще потребує експериментальної перевірки. Але якщо правота вчених підтвердиться, можливим стане створення нових ліків, які прицільно впливатимуть на мутантний ген. Звісно, коням це не знадобиться, ми як і раніше захоплюватимемося казковими білосніжними скакунами. А от людям відкриття таємниці білого коня буде дуже доречним, бо меланома — швидкоплинний і найбільш небезпечний різновид раку. Вона розвивається з меланоцитів, точніше — зі скупчень таких клітин, які ми називаємо родимками, а лікарі — невусами. Відомо, що найчастіше захворюють дуже білошкірі люди з великою кількістю невусів на тілі, та ще якщо вони зловживають сонцем або процедурами в соляріях. А таких багато в Північній Європі. Тому там не втомлюються роз’яснювати чинники ризику й законодавче обмежують вік, до якого не можна користуватися солярієм.
