Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Танці, бокс і мрії

Тет-а-тет з інтерконтинентальним чемпіоном світу за версією WBA В’ячеславом Узєлковим
2 квітня, 2009 - 00:00
ТАНЦЮВАЛЬНА ПАРА В’ЯЧЕСЛАВ УЗЄЛКОВ І КСЕНІЯ ГОРБ ВИСТУПАЮТЬ НА ПАРКЕТІ В ПРОЕКТІ «ТАНЦЮЮ ДЛЯ ТЕБЕ» ЗАРАДИ МРІЇ 10-РІЧНОГО АНДРАНІКА АЛЕКСАНЯНА / ФОТО ПРЕС-СЛУЖБИ КАНАЛУ «1+1»

Нині боксер знаходиться в короткостроковій спортивній відпустці, і весь вільний час присвячує соціальному шоу телеканалу «1+1» «Танцюю для тебе-2». У парі з чарівною танцівницею та хореографом Ксенією Горб, боксер освоює нову для себе техніку — танцювальну. І все для того, щоб виконалася мрія 10-річного Андраніка Алексаняна. У цього хлопчика приголомшуючий голос і його називають «українським Робертіно Лоретті». Але на жаль, Андранік хворий на ахондродисплазію (вроджений дефект зростання кісток). Така хвороба буває в однієї дитини з поміж 25 тисяч дітей. За останні п’ять років хлопчик виріс лише на кілька сантиметрів. Мрія Андраніка — записати власний диск...

— В’ячеславе, ви коли-небудь представляли себе в ролі танцюриста?

— Про танці задумався, коли мені запропонували участь у проекті «Танцюю для тебе». Спрацювала не цікавість і бажання відповісти на питання: «Чи зможу танцювати?», а та благородна місія, яку переслідує це соціальне телешоу. Адже своїми номерами ми не просто демонструємо ступінь наших танцювальних можливостей, а допомагаємо здійснити дитячі мрії. Адже діти — найдорогоцінніше, що є в житті! Напевно, тому в проекті досить багато спортсменів, оскільки спортивні досягнення — приклад цілеспрямованості та працьовитості. Ми з Ксюшою (Горб) боремося за мрію Андраніка Алексаняна.

— Одного разу ви зізналися, що в дитинстві мріяли про море...

— Так, цю поїздку я запам’ятав на все життя. У складі Вінницької збірної ми поїхали до Криму на чемпіонат України з любительського боксу. Вагон, у якому ми їхали, був настільки переповнений, що деяким хлопцям довелося розташуватися на третій полиці (і я там розташувався). Щоб зберегти вагу до офіційної процедури зважування, яка зазвичай проводиться перед усіма боксерськими змаганнями, тренери рекомендували нам утриматися від вечері, а пасажири, як на зло, розгорнули «поляну» із запасами і почали апетитно жувати. Лежу на третій полиці і вдихаю кулінарні запахи: у той момент мені здавалося, що нічого запаху ковбаси та хліба не існує! Але я мужньо переборов почуття голоду, адже головне — я їхав на море! І слід сказати — воно мене приголомшило... Нам, дорослим, варто спробувати допомогти дітям здійснити їхні мрії.

— У шоу все виявилося так, як ви чекали?

— Я не підозрював, що танці — таке непросте заняття! Тут доводитися по-справжньому працювати, а спочатку всі танці для мене були загадкою... Фізичне навантаження на паркеті можна порівняти з роботою на рингу. Відмінність у тому, що в рингу я звик закриватися, а тут мені потрібно відкриватися...

— Що в боксі, а що на паркеті допомагає налаштуватися на перемогу?

— Коли виходиш у ринг, то слід зосередиться, адже можна моргнути і опинитися в... горизонтальному положенні. Тому важливо бачити очі противника, моделювати тактику ведення бою згідно з діями противника. Щодо психологічного настрою — я не допускаю думки про програш — у цьому запорука успіху.

А на паркеті вся сила в команді! Наша команда: Ксюша, я та Андранік. Саме він нас заряджає емоційно, а також морально підтримує. Ми з Ксюшою до нього дуже прив’язалися, таке відчуття, що давно один одного знаємо. Моя партнерка — дуже емоційна й різностороння дівчина. Тому з нею і легко, і складно одночасно. Але, головне, що їй цікаво навчити мене танцювати, а мені цікаво досягти гарного рівня в танцях, тому в нас із першого «па» склалося взаєморозуміння. Щоб досягнути успіху в танцях, необхідно не лише тренуватися фізично, але й ламати психологічні бар’єри в собі.

— Як у спортивному оточенні сприймають ваші танці?

— Моя промоутерська компанія K2 East Promotions із ентузіазмом сприйняла проект «Танцюю для тебе». Кожної суботи дивляться виступи, вболівають, переживають. Нині за Ксюшою вже бігає все підростаюче покоління боксерів України На першому етапі підготовки ми намагалися якомога більше часу провести в залі. Навіть проводили додаткові заняття з танців у школі боксу, а коли учні бачили Ксюшу, то бігли до неї за автографом.

— Напевно заздрять?

— Мене часто запитують: чи дивлюся я на Ксюшу як на дівчину. Відповідь — ні. Вона — тренер, професіонал, і нині є членом нашої команди! Так що ми і партнери, і друзі, і тренер з учнем.

— Ви з дружиною очікуєте на дитину, але Марина часто приходить вболівати за вас у студію...

— Марина не відвідує моїх поєдинків, а ось на «Танцюю для тебе» ходить із задоволенням. У рингу мені легше, коли я знаю, що моя дружина не нервує, а на паркеті мені дуже важлива її підтримка. Тим більше, що дружина під час танців отримує задоволення, тому наш син ще в утробі залучений до мистецтва.

— Славо, ви вже вирішили, як застосовуватимете свої танцювальні навички після проекту?

— Варіантів маса! Цілком ймовірно, що наступного року разом із дружиною візьму участь у «Віденському балі».

— Домагатися перемоги будь-якою ціною — це про вас?

— Для мене домагатися перемоги означає працювати над собою. Тому вислів «будь-якою ціною» я б перефразовував на зробити все, що від мене залежить. Історія Андраніка сильно торкнулася наших сердець, і, незалежно від того, як закінчиться для нас телепроект, ми докладемо максимум зусиль, щоб утілити в життя мрії цього чудового хлопчика та співака.

Олена САНДУЛ, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: