Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Телевізiйний «Юр'їв день»

2 листопада, 1999 - 00:00

Початок на сторінці "День України".

А ось як коментують нічні телемарафони після виборів
експерти «Дня»:

Дмитро КАРП'ЯК Мостиська, Львівська обл:

— У цю ніч я мав можливість дивитися тільки УТ-1 — телекомпанію
«Ера» із включенням «7 днів». Заангажованість каналу було видно вже із
початку, з тієї примітивної просвітницької бесіди про інститут президентства
у «7 днях», з репліки Леоніда Макаровича — «не так йдеться про вибори,
скільки про продовження курсу...» Пульс у самої команди протягом ночі був
вельми бадьорий, підтриманий не тільки кавою: починаючи від перших повідомлень,
на цьому каналі святкували перемогу. Після перших подач даних ЦВК вони
уже заявили в студії, що серйозних порушень не було. Коли про серйозні
порушення почав говорити прес-секретар комітету виборців України — йому
не дали до кінця договорити. Моє враження: прийшли до студії журналісти
з домашніми ідеологічними заготовками у кращих традиціях старої радянської
журналістики. Зробили присуд наперед. Були моменти балагану. Найяскравіше
це відчувалося під час з'єднання з московським телебаченням. Сподівався
багатого від Набоки, коли він робив свої інтерв'ю на вокзалі — було відчуття,
що йому не дали договорити.

Під час телетрансляцій не відчувалося духу народу, що голосував.
Я вчора бачив людей після голосування — задумані, невеселі обличчя. Вони
не впевнені, що за того кандидата голосували. Головне, що їх цікавило:
що завтра буде? Чи не почнуть знову відключати світло, воду, чи знову не
почнуться затягування виплат? Цього в студії не було. Там усе було дуже
легко — як на вечірці. Цей «нічний колективний репортаж» — величезний контраст
між показом у нас і тим, як це відбувалося під час виборів у Польщі. Там
у студії не відчувалося симпатії, робилося усе з наміром проаналізувати
глибоко кожну нову цифру.

Дуже вразила обурена реакція у студії, коли представник
Мороза на запитання, кому віддасть Олександр Олександрович голоси свого
електорату у випадку програшу, відповів, що «тільки не Кучмі». Дивне розуміння
моральності. Таке враження, наче вони служать не зі страху, а із задоволенням.
Стоять на боці сили. Люди без принципів. Питання демократичності виборів
на тій урядовій студії нікого не цікавили.

Федір ШЕВЧУК Бершадь, Вінницька обл.:

— Те, що відбувалося в прям ому ефірі — не причина, а вже
наслідок тієї передвиборної кампанії, що проводило ТБ.

Найбільш об'єктивно подавав інформацію «1+1». «Інтер» більш
заангажований, все підпорядковано одній особі. Тому більш вигідно виглядали
«1+1» — там був представлений весь спектр політичних сил країни, хоча все
одно відчувалась зацикленість на одному кандидатові.

У цю ніч ТБ не відбивало реального настрою виборців. Сюжети
про одного-двох людей не подають повної картини. Це був відбиток не реального
настрою мас, а кандидатів, їхніх довірених осіб, політологів, журналістів.
Нарешті отримали можливість висловитися ті, кого раніше не допускали до
ефіру. І це ще більше підкреслювало несправедливість того, що відбувалось
раніше.

Дмитро ПРОХОРОВИЧ Суми:

— Все було задумано як бенкет переможців, які поблажливо
дозволили цього разу опозиції бути присутньою на ТБ, вважаючи, що вона
вже безпечна. Особливо це відчувалося на «Інтері». Жарт, вимовлений там
Табачником: «Сьогодні тепло, мороз увесь вийшов» — грубуватий. Усе це нагадувало
гру в одні ворота. Прямий ефір каналу «1+1» проходив більш демократично.
Були присутні й кандидати, й політологи, й редактори ЗМІ. Лариса Івшина
відповідала зважено, спокійно, незважаючи на кривляння й агресивну впевненість
у своїй правоті «пофігізму» журналістів каналу.

Ця телевізійна ніч підтвердила, що вплив ТБ на маси величезний
— якби таке шоу, та перед виборами!

На жаль, вплив місцевих губернаторів цю атмосферу ТБ не
порушив — а він був сильним. Навіщо далеко ходити — моя сусідка після виборів
спитала: «Я проголосувала проти Кучми, — тепер пенсію відберуть?» Це запитання
було надзвичайно актуальним у невеликих містечках і селищах. Під час прямих
ефірів неодноразово «роздмухувалося» питання страху перед білоруським варіантом,
тоді як, на мою думку, слід побоюватися повторення туркменського сценарію
— з Кучма-баши на чолі.

Я вважаю, що це не-перемога Кучми. Якби було надано рівні
можливості для всіх кандидатів, упевнений, він програв би.

Юрій СЕМЧУК Дніпропетровськ:

— Символічно, що перед початком прямого ефіру телеканалу
«Ера» на УТ-1 показали фільм «Ближний круг» Михалкова-Кончаловського —
про витоки вождізму. Це, звичайно, було зроблено з певним «технологічним»
розрахунком, але мораль цієї картини значно глибша, ніж на це розраховували
ті, хто ставив її у телесітку.

Спочатку відчувалася заангажованість каналів, але вже десь
після другої ночі, коли журналісти, політичні діячі почали мандрувати каналами,
наче прорвало — почали звучати вільні думки. Хоча було враження, що їм
кинули кістку — їх уже вкотре використовують.

На жаль, поодинокі сюжети не подали повної картини настрою
населення, яке, на мою думку, можна визначити як депресивність при повному
ілюзіонізмі. У суспільстві запанувала мовчанка — а з продемонстрованого
на телебаченні це не відчувалося.

Нам цікаво дізнатися і про враження інших наших читачів.
Чекаємо ваших листів за адресою: 04212, Київ- 212, вул. Маршала Тимошенка,
2-л; e-mail: privat@day. kiev.ua

Газета: 
Рубрика: