Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Тернополяни вперше підкорили Саяни

12 жовтня, 2005 - 00:00
РІЧКА УРІК ПРОТІКАЄ МІЖ КРАСИВИХ СКЕЛЬ, ВИСОТА ЯКИХ ПОДЕКУДИ СЯГАЄ 100 МЕТРІВ / ФОТО РОМАНА ЗАДОРОЖНОГО

Днями закінчилась мандрівка двох тернопільських туристів-екстремалів: голови туристичного клубу «Кристал» Бориса Гори та студента 3-го курсу технічного університету Романа Задорожного. Вони повернулися з майже місячного походу, що проходив у Східних Саянах ( Росія, Бурятія). Хлопці, разом із київською групою туристів, на своїх плотах сплавлялися надзвичайно «норовливою» річкою Урік.

За 5,5 тисячі кілометрів від нашої держави тернополяни не лише підвищили свій технічний рівень та здобули новий досвід на складній та небезпечній гірській річці, а й познайомились з цікавим та незнайомим краєм. За словами Романа, Саяни характерні тим, що знаходяться у непрохідній тайзі, де навколо на відстані понад 200 км немає жодного поселення. Річка Урік протікає між красивих скель, висота яких подекуди сягає 100 метрів, а родзинкою є 10 метровий водоспад, який є природною перешкодою і різко перериває річку на досить рівнинній ділянці.

— У дні відпочинку у нас був час порибалити та поласувати місцевими ягодами — чорницею, журавлиною та «позмагатися» з білкою у спритності добування кедрових горішків, — згадує Роман Задорожний. А який там неймовірний тваринний та рослинний світ!

Наші туристи-екстремали познайомилися із життям та побутом корінного населення краю — бурятів. Їх здивував спосіб, навіть не існування, а животіння місцевих жителів, адже природа не дає відпочити їм навіть влітку — йде підготовка до зими, яка розпочинається наприкінці жовтня, а закінчується аж на початку травня...

Похід тернополян закінчився успішно. Для туристів мандрівка була перевіркою власних сил та технічної вправності. Хоча на початку маршруту у хлопців перевернувся катамаран і потонули казанки. Кілька днів вони змушені були варити їжу в мисках, аж поки не виміняли у місцевих селян казана за півлітра спирту. За словами Романа, пляшка там є найавторитетнішою «валютою», за яку все купується і продається. Є й інша правда. Через оковиту все населення виглядає страшенно спитим. Села виглядають деградованими і приреченими.

Щодо вартості такої подорожі, то за п’ять днів дороги поїздом з Києва до Саян квитки коштували 480 гривень в один бік. Плюс 100 доларів на харчування. Правда, члени клубу «Кристал» ведуть здоровий спосіб життя, не палять і не вживають алкоголю. Тому декому може й не слід брати більше грошей. Усім, хто побажає повторити їхню мандрівку, хлопці рекомендують брати з собою обов’язково крем чи аерозоль від комарів. А ось накладати в рюкзаки багато їжі на дорогу не варто, бо у Росії ціни на продукти такі ж, як у нас. Крім того, у ріках Саян водиться надзвичайно багато екзотичної риби, зокрема харіусів. Файну юшку можна мати ледь не щодня.

Наступного року екстремали планують уже самостійно організувати похід на одну з річок високої складності. Можливо, це буде ріка Катунь. Крім того, здійснять мандрівку в гори Кавказу. Для цього вони запрошують юнаків (які не палять і не вживають алкоголь) приєднуватися до їхніх мандрівок.

Борис МАШЛЯНКА, Тернопіль
Газета: 
Рубрика: