У Музеї української діаспори відкрилася виставка робіт Володимира і Тетяни Бахтових у техніці геліографіті — «малювання вогнем».
Спочатку за допомогою палаючого смолоскипа відтворюються контури стародавніх будівель, які згодом перетворюються на фото завдяки камері. Подібний спосіб фотофіксації вперше відтворив саме Володимир Бахтов. Шлях джерела вогню перетворюється на лінії, які відповідають силуетам давніх архітектурних споруд. Однак кожен відвідувач, зайшовши до музею, має можливість віднайти своє бачення того, що зображено на величезних полотнах, оповитих вогнем.
«Першим моїм захопленням були ленд-артівські проекти, але вони вимагали використання дерева чи кераміки. Це шкідливо для природи, тому з’явилася потреба робити більш легкі та екологічні проекти. Таку легкість дає саме малювання вогнем, — розповідає історію створення напряму Володимир Бахтов. — Звідси народилася ідея обводити фундаменти вогнем та фіксувати це на камеру. За 2—3 ночі такого малювання я зрозумів, що чогось не вистачає. Варто додати лише якусь вертикаль. Побіг на горище та приніс довге вудилище, до якого прив’язав гасову лампу. Зараз я спершу відновлюю горизонтальну площину, а потім підіймаю на великій жердині смолоскип і домальовую втрачені грані храму чи будь-якого іншого античного об’єкта».
Антична культура посідає одне з провідних місць у житті наших героїв. Ще за радянських часів Володимир здійснив унікальну подорож до найбільш відомих міст Греції, Туреччини та Італії на відтвореному в максимальній подібності до античних зразків дерев’яному судні — античній дієрі.
«Також ми доволі багато часу проводили на Кінбурнській косі. Це був заповідник, де ми могли сховатися від усього світу, в тому числі й радянської влади. Нас там не чіпали. Тоді можна було вийти на набережну та не зустріти жодного туриста. Там я, зокрема, почав тему графічних аркушів у техніці офорт, які називалися «Таємниці Таврії», — зазначає Володимир Бахтов
Після цього він разом зі своєю дружиною оселяється поблизу української перлини античного світу — Ольвії. На її теренах подружжя зводить будинок за стародавніми правилами, ніби впускаючи дух давнини до свого власного простору існування. На сьогодні Дім Бахтових заслуговує окремого вивчення, як унікальний музей, у якому давньогрецька кераміка та інші знахідки живуть в унісон із креативними витворами Володимира і Тетяни. В поєднанні це створює справжній діалог між минулим та сучасним.
Ще одна техніка, до якої звертаються художники, — це перформанс terra-театр. Втілитися в життя цьому проекту допомагають волонтери, яких художники розмальовують натуральною глиною різних кольорів та одягають у античне вбрання. Після цього вони зображують деякий міф, організовуючись у «класичні композиції» на скелях Ольвії, нагадуючи античні скульптурні групи. Цей процес також фіксується на фото або відео.
Однією з яскравих особливостей проектів Бахтових є залучення молоді до мистецтва. «Наразі дуже важливо, щоб мистецтво стало інтерактивним. Уперше ми запросили молодь до участі, коли малювали вогнем. До нас приїхало 20 студентів, яким ми поставили завдання та пояснили, що робити. Вони одразу взяли факели та почали малювати», — додає художник.
На виставці представлена колекція робіт, які до цього виставлялися в музеї античної Тіри. Через бойові дії на сході України музей у 2014 році демонтували, а експозиція була вивезена у невідомому напрямку. Отож нинішня виставка у Києві — це спроба реанімувати те, що було там.
Цінності античної доби, які заклали підґрунтя європейського світу, набувають ще більшої актуальності в наш час викликів перед суспільством та кожним із нас.
