Минулого року на суд харків’ян було представлено першу вуличну виставку-галерею любительських фотографій під назвою «Харків’яни відпочили», яку створив підприємець Ігор Грейс. Тоді його ще мало хто знав. Сам він не корінний харків’янин. Закінчивши інститут, Грейс вирішив залишитися в місті і поступово звик до нього, знайшов у ньому чарівність та свою звабинку.
Свою першу виставку Ігор назвав «Грейс-галері». Усі матеріальні витрати, пов’язані з організацією галереї, повністю лягли на його плечі. Лише про одне він попросив, коли прийшов до харківського управління культури, — допомогти йому з оповіщенням населення й оформленням документації.
Передісторія виставки така: розглядаючи одного разу любительські фото з літнього відпочинку, Ігорю раптово сяйнула думка. Фотографії можна було б показати всім городянам. За місяць він зібрав близько 900 знімків, замовив стенди, розбив шатра на площі, купив призи кожному учаснику виставки. Довелося навіть платити за оренду місця під виставку. Так у середині осені люди могли згадувати про літо. Повторити торішній успішний досвід Ігор вирішив і цього року, але вже з більшим розмахом.
Щодо виставки, що постала перед поглядами харків’ян у ці дні, то вона нараховує близько трьох тисяч експонатів. Фотографії для виставки Ігор Грейс почав збирати наприкінці травня. Одного разу, зайшовши у справах до одного з театрів Харкова, він випадково виявив на запорошеній полиці фотографії театральних костюмів, які ніхто ніколи не бачив. Ці фото показували на художній раді. Саме тоді й з’явилася ідея виставки. Ігор з’ясував, що в Харкові існує 58 театральних колективів, і всі вони побажали взяти участь у виставці. Підготовка зайняла менше місяця. Помічників у Ігоря виявилося багато — хто лампи в оренду дав, хто поліграфією зайнявся, хто фотографії розвішував. Актори — позували, фотограф — знімав. Плямисті різнокольорові шатра, таємничі бронзові ліхтарі, трохи далі — маленькі ліхтарики, світло яких відбивається на фотографіях. Серед усього цього незвичайного оформлення головне — фотографії театральних костюмів.
Можна сказати, що одна з ідей виставки — це підтвердження відомої фрази, що весь світ — театр, а люди в ньому — актори. Але це не все. Зі слів організатора виставки, у людей є три стани. Перший — робота, другий — відпочинок, третій — а як щодо того, щоб жити? Наблизити до третього стану — якраз і є головним задумом виставки. Усі ми граємо в житті якісь ролі. Наш звичайний одяг і костюми нічим не відрізняються від театральних. Хтось о восьмій ранку стає банкіром, хтось репортером, хтось продавцем, хтось службовцем, а хтось таксистом... Потім усі прагнемо додому, щоб зняти з себе образ, відпочити, побути трохи самим собою, тим, ким ми є насправді. Атмосфера події була справді казковою, але чарівною вона стала, коли в один із вечорів деякі образи ожили. Це запрошені Грейсом актори, одягнуті в костюми різних театральних персонажів, влаштували справжнє свято між експозиційними шатрами.
