Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Три знахідки різних епох

3 лютого, 2005 - 00:00
ОСТАНКИ СОЛДАТІВ РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКОЇ ВІЙНИ ІСТОРИКИ ПЛАНУЮТЬ ПЕРЕПОХОВАТИ / ФОТО АВТОРА

Поселення, ровесник єгипетської цивілізації, стоянка X століття і кладовище часів російсько-турецької війни виявили археологи на острові Хортиця.

Про те, що на острові Хортиця в районі першого Преображенського моста можуть знаходитися історичні пам'ятники, фахівці з Південгідроархеології, дочірнього підприємства «Науково-дослідний центр Охоронна археологічна служба України» інституту археології НАНУ підозрювали давно. У 20-х роках перед початком будівництва Дніпрогесу тут працювали археологи, які обстежували береги Дніпра, але під час війни всі матеріали цієї експедиції були загублені. Історія повторилася — розкопки стали можливими згідно з законом про охорону культурної та археологічної спадщини, одна із статей якого передбачає обов'язкову археологічну експертизу при проведенні будь-якого будівництва. У даному випадку це будівництво нових мостових переходів через Дніпро, які повинні розвантажити автомобілепотік, що зараз проходить по мостах Преображенського, які вже не справляються з ним. Мости з'єднають правий берег Запоріжжя з островом Хортиця з одного боку і острів з одним із районів міста — з іншого. Будівництво мостів обіцяє завершитися через п'ять років. Поселення епохи бронзи — такий висновок зробили археологи, обстеживши територію, де в майбутньому буде встановлено опору нового моста. Загалом поселення займає площу близько 200 квадратних метрів.

«Це не могильник і не капище, це житлове поселення. Крім того, що тут добре зберігся культурний шар, ми можемо говорити, що добре збереглися споруди», — говорить науковий керівник археологічної експедиції Дмитро Кобалія. За його словами, поселення було виявлене останніми днями археологічної розвідки. Кам'яні фундаменти житлових споруд, яким порядку 3500 років, запорізькі археологи зараховують до зрубової і сабатинівської культур епохи бронзи. Серед знахідок вироби з кістки, каменя, керамічного посуду. Також знайдено бронзові браслет і кинджал.

ЗАПОРІЗЬКИЙ СУЧАСНИК ЄГИПЕТСЬКИХ ФАРАОНІВ (ПОХОВАННЯ ЕПОХИ БРОНЗИ)

Якщо уявити собі тих, хто три з половиною тисячі років тому жив на Хортиці, то це, швидше за все, були землероби, які розводили велику і малу рогату худобу. Крім цього, вони займалися риболовлею і, можливо, полюванням. Будинки, і зокрема, один із тих, розкопками якого керує Дмитро Кобалія, мали сферичну форму, будувалися, швидше за все, із саману. У ньому жила велика патріархальна сім'я, тут же займалися й ремеслом. Про це свідчать знахідки. Як і з яких причин це поселення припинило своє існування, археологи поки відповісти не можуть, припускають, що через зміну клімату, який три тисячоліття тому, як вони кажуть, був дуже схожим на нинішній.

Другою цікавою знахідкою на цьому ж місці стало середньовічне поселення X — XII століть. Археологи передбачають, що знайшли сліди короткочасної стоянки, оскільки ніяких споруд не виявлено, а знахідки представлені розбитими візантійськими амфорами і залізним наконечником стріли.

ЗАЛИШКИ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ АМФОРИ

Третім відкриттям стало госпітальне кладовище часів російсько-турецької війни 1737 року. Ще Дмитро Яворницький у своїх дослідженнях зазначав, що на Хортиці було вісім кладовищ часів російсько-турецької війни. У ті роки острів став одним із найбільших тилових центрів Російської імперії. «У тій війні від поганих умов життя, хвороб та епідемій загинуло близько 100 тисяч чоловік і, швидше за все, саме з одним із таких поховань ми й маємо справу» — говорить директор ДП «Південгідроархеологія» Максим Остапенко. Археологи передбачають, що на цьому кладовищі ховали солдатів, померлих від епідемії чуми, що лютувала в ті роки.

СОЛДАТИ РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКОЇ ВІЙНИ 1736 — 1739 РОКІВ ГИНУЛИ ВІД ЧУМИ

Це підтверджується тим, що в могили людей скидали безладно, по два-три чоловіка в одне поховання. На сьогодні досліджено 25 поховань, у яких виявлено не лише предмети побуту, але й натільні хрестики і навіть одну іконку.

Як вважають Максим Остапенко і Дмитро Кобалія, розкопки знайдених пам'ятників історії займуть близько двох місяців, після цього постане питання, що робити з бронзовим поселенням і могилами солдатів. Археологи впевнені, що його необхідно буде перенести в спеціальне місце і спробувати відновити це унікальне для Запоріжжя житлове поселення, останки ж солдатів російсько-турецької війни історики планують перепоховати.

Валерій КАЛНИШ, Запоріжжя
Газета: 
Рубрика: