Проблема спортивно-патріотичного виховання українського юнацтва є сьогодні не тільки суперважливою, але й супергострою. Хоч як це прикро говорити, та, на жаль, держава майже повністю переклала це питання на школу, ігноруючи низку інших форм, які б дозволяли формувати і фізичний, і світоглядний рівень молодого покоління. Досить блідо це відображено і в документах міністерства молодіжної політики. Складається таке враження, що саме до цієї проблеми в багатьох державних органах якраз не доходять руки, хоч і багато говориться про впровадження національних військово-спортивних ігор, змагань, походів, акцій. Проте проводяться вони рідко, з ініціативи громадських організацій, та й то переважно в західних областях України, де ще є відголоси про пластунський рух, такий популярний у 20—30-ті роки. Доречно сказати, що українська молодь в еміграції гартувала свою національну самоідентифікацію якраз у пластунських таборах, які мов гриби виростали під час літніх вакацій в Канаді, США, Німеччині, Франції, Бельгії...
Тому таким високим інтересом був охоплений турнір Честі «Пластун», проведений нещодавно на манежі Київського цирку. Це молодіжне змагання організував Фонд сприяння розвитку фізичної культури «Пластун», який поставив за мету відродити славетні спортивно-патріотичні традиції українського народу, повернути в координати виховання давні козацькі засади, адже пластуни колись були у складі елітних підрозділів козацьких військ, історія яких сягає своїм корінням у далеке минуле, аж до княжої доби. Пластуни належали не лише до потомствених воїнів, але й були носіями національних традицій військової честі й доблесті, мужності та вправності. Набуті пластунські знання, відомі в історії як «веди», робили його вправним майстром рукопашного бою, розвідником. Від Задунайської Січі до Чорноморського козацького війська на Кубані гриміла слава про українських козацьких пластунів. Про одного з них, подолянина Петра Кошку, пішла слава про пластунство і в часи Кримської війни... Справжнім випробуванням пластунського руху стала японсько-російська, а згодом і Перша світова війни. Можливо, сімейні передання засновника фонду «Пластун» Михайла Заславського, прадід якого був пластуном у складі одного з батальйонів під час Першої світової війни, й стали тим імпульсом, що заохотив його провести ці змагання, які стали першим кроком до відродження славних традицій молодечого козацького завзяття. Рішенням загальних зборів благодійної організації «Фонд сприяння розвитку фізичної культури «Пластун» почесним Президентом «Пласту» було обрано Президента України Віктора Ющенка.
