Відомо, що Олексій Толстой списав свого дерев’яного Буратіно з героя італійського письменника Карла Коллоді — Піноккіо. Але виявляється, у цього літературного персонажа був живий прототип. Це відкриття зробили американські археологи...
Під час розкопок у районі цвинтаря, де поховано Коллоді, неподалік від могили казкаря, виявлено надмогильну плиту з ім’ям якогось Піноккіо Санчеса. Зацікавившись, вчені звірили дати життя обох небіжчиків. Виявилося, що вони жили в один і той же час, повідомляють «Подробиці».
Тоді заінтриговані американці домоглися дозволу на ексгумацію решток Санчеса, похованого 1834 року. Експертиза його праху дала сенсаційний результат: цей сеньйор був наполовину дерев’яним! Точніше, нижня частина його тіла являла собою майстерно зроблений дерев’яний протез. Окрім того, у Піноккіо був дерев’яний ніс, а кишечник замінював — просто фантастика! — вживлений шматок харчового тракту корови. Свого ж у нього лише й були: голова, руки, серце, легені та нирки з печінкою.
На одному з протезів було тавро майстра Карло Бестульджі. Потім у архівах вдалося знайти відомості про самого Санчеса. Піноккіо народився 1790 року й був дуже маленького зросту, майже карликом. Попри це, у 18 років парубка забрали в солдати. Прослуживши у війську 15 років, він повернувся додому повним інвалідом. Санчес мабуть незабаром і помер би, але доля звела його з геніальним лікарем Бестульджі, якого вважали всемогутнім чарівником, що продав душу дияволові. Принаймні, він зробив бідоласі Піноккіо небувалу операцію, замінивши понівечену плоть дерев’яними протезами. Говорили, що начебто Бестульджі не лише прооперував інваліда, але й поділився з ним магічною силою. Завдяки цьому той прожив ще десять років, а дерев’яний ніс допоміг йому стати відомим балаганним актором. Помер він опісля того, як зірвався з висоти й розбився під час виконання складного трюка.
