«Jazz in Kiev-2009» — подія знакова не лише для міста, але й для всієї України. Права справа національного джазового «стахановця» Олексія Когана увінчалася успіхом і наступної осені відбудеться новий фестиваль, і джаз у нашій столиці перестане бути рідкісним гостем.
Першими на сцені колишнього Жовтневого палацу (Міжнародний центр культури та мистецтв) виступив польськиы гурт «Bester Quartet», раніше відомий як «The Cracow Klezmer Band». У їхньому складі є наш співвітчизник — Олег Дияк, який грає на кларнеті, Ярослав Бестер — акордеоніст, Ярослав Тірала — скрипаль, а Войцех Фронт грає на контрабасі. Їхній джаз зачаровує слухачів, і здається, що ноти проникають у кров, змушуючи серце битися сильніше. Ця музика відчувається інстинктивно. До речі, спочатку клезмерська музика призначалася для виконання на весільних торжествах, тож певне таїнство любовного союзу в ній безперечно зашифроване. Ця музика ввібрала в єврейську традиційну мелодику слов’янські, балканські пісенні традиції, навіть німецькі військові марші, міські романси і багато іншого. Несподівані переплетіння звуків, від загадки сходу до слов’янських просторів, у музиці Bester Quartet змушують абсолютно по-новому розкрити для себе голоси інструментів. Скрипка — сміється, а контрабас передає порив вітру... У цьому джазі є щось від картин Марка Шагала — плинне, фольклорне, насичене загадками і разом із тим просте і зрозуміле кожному.
Перший джазовий день завершився виступом легендарного колективу Mike Stern Band. Кожний учасник знаменитий у світовому джазі. У складі, крім самого Майка — знаменитого фьюжн-гітариста, визнані майстри: барабанщик Дейв Векл, контрабасист Кріс Мін Докі та сурмач, володар премії Grammy за кращий джазовий альбом 2009 року Ренді Брекер. Із першої до останньої композиції зал вибухав оплесками. Все-таки не даремно Кафка писав, що «серед усіх мистецтв найтваринішою є музика». Втриматися від захоплення було не можливо. На «біс» Mike Stern Band зіграли кілька разів поспіль, а наприкінці програми глядачі побігли до сцени, захоплено вигукуючи, неначе фани київського «Динамо». За останнє десятиліття такого величезного успіху в джазових колективів у Києві ще не було.
Другий фестивальний день був присвячений українському джазу і тому організатори запросили виступити Святослава Вакарчука (лідера групи «Океан Ельзи»). Незважаючи на нестиковку стереотипу сприйняття рок-музиканта та джазу, зв’язок у цих двох музичних явищ виявився дуже тісним. Вакарчуковський проект «Вночі», що був представлений у рамках фестивалю, являє собою суміш джазу, етніки та симфонічної музики. Природно, велику частину глядачів другого дня складали шанувальниці Святослава, для яких було важливо бачити й чути свого кумира. І Вакарчук співав, а за його спиною грав симфонічний оркестр, і все разом було на висококласному європейському рівні. Хоча слова в деяких піснях чомусь тяжіли до гастрономічної тематики: «Я не можу їсти, я не можу пити...» А на радість шанувальників джазу Святослав виконав кілька джазових композицій. Дійсно сміливий експеримент показав, що його голос універсальний і, можливо, Вакарчук ще неодноразово піднесе нові музичні сюрпризи меломанам. До речі, перед Святославом виступили його «хресні діти» — квінтет одного з кращих контрабасистів України Дениса Дудка. У складі квінтету відомий джазовий драммер Алік Фантаєв, піаніст Олексій Саранчін, сурмач Денис Аду, саксофоніст Богдан Гуменюк. Багато фанів «Океану Ельзи» знають Дениса Дудку як бас-гітариста групи. Дебютантам хочеться побажати успіху, виступили вони гідно, і драйв, безсумнівно, був. Щоправда, потрібно зауважити, голосно — це не завжди добре, і позаджазовим шанувальницям Вакарчука було складно пристосуватися до гучних і кричущих звуків... Моментом, що найбільше запам’ятався в їхньому виступі, стала новаторська гра барабанщика на... папірцях і целофанових пакетиках.
Третій день «Jazz in Kiev» ознаменувався виступом легендарних музикантів. Мабуть, саме концерти квартету Steve Gadd & Friends та гурту Spyro Gyra стали одночасно і кульмінацією фестивалю. Учасники Steve Gadd & Friends (Стів Гедд, Джої ДеФранческо, Ронні К’юбер і Пол Болленбек) — супермузиканти, і на сьогодні дуже небагато джазменів здатні порівнятися з ними. Було видно, що джазисти самі отримують задоволення від виступу на сцені і від щиро-захопленої реакції зали. Можливо, тому Пол Болленбек настільки увійшов у раж, що навіть зіграв на гітарі зубами... А після перерви на сцені палацу полилася справжня «джазова злива». Основоположники музичного напряму smooth jazz, 11-разові номінанти на «Гремі», які випустили понад 30 успішних альбомів, учасники колективу Spyro Gyra легко зуміли захопити публіку. Добре знайомі композиції змінювали одна іншу, саксофон у руках фундатора гурту Джея Бекенстіна творив дива, а неймовірне соло барабанщика Бонні Бі змусило піднятися і затанцювати всю залу! Африканські ритми, божевільна енергетика, ритмічні наспіви гіпнотизували глядачів. Хотілося, щоб ця музика ніколи не закінчувалася, настільки концентрований заряд щастя дарував цей божевільний джаз...
