Заступник директора Київського ботанічного саду ім. академіка Фоміна Анатолій Зарубенко підтвердив цю інформацію і додав, що лівінстона південна на сьогодні цвіте в оранжерії, проте є не єдиною гордістю ботсаду. Загалом тут нараховується понад 8 тисяч рослин з усього світу, з яких понад 4 тис. становлять тропічні та субтропічні види, кактуси, рідкісні та зникаючі види. У Києві «прописалася» американська слонова пальма, яку на її батьківщині задля солодкого соку винищили. Є представники спорових та голонасінних рослин — сучасників динозаврів. Одній із них — саговнику енцефалартусу колючому понад 250 років.
За словами Анатолія Устиновича, ботсад, що пережив революцію, громадянську та Велику Вітчизняну війни, сьогодні перебуває в умовах «виживання». Цікаво, що під час останньої світової війни, коли ботсади Москви, Санкт-Петербурга та європейських міст дуже постраждали, його не лише обминули бомбардування — завдяки власній невеличкій котельні, жодна рослина в ньому не загинула від холоду. Фашисти, розраховуючи зберегти унікальні колекції рослин для себе, навіть виплачували гроші людям, які доглядали оранжереї під час окупації.
У нинішні мирні часи про це лише згадують. Адже ботанічний сад обігрівається міською ТЕЦ, і ця система опалення не ремонтувалася вже близько 20 років. У працівників оранжерей така ситуація викликає певне занепокоєння: якщо опалення з якихось причин відключиться, приміщення дуже швидко охолонуть і рослини вимерзнуть.
