Полотно називається «Кривава неділя у Петербурзі 9 січня 1905 року». На картині зображено відомий кожному ще зі школи сюжет, де з моторошною експресивністюта фотографічною точністю до найменших деталей відтворено події 9 січня 1905 року, що увійшли в історію як «Кривава неділя» (рос. «Кровавое воскресенье») у Петербурзі. За деякими даними участь у тій маніфестації взяло до 140 тисяч людей. Близько 1200 загинуло, майже п’ять тисяч було поранено. Саме ці події стали імпульсом Першої російської революції. Прикметно, що співробітники Музею, а слідом за ними й глядачі, побачили фантасмагоричний перегук подій 110-річної давнини із трагічними реаліями української Революції Гідності.
Войцех Коссак був відомим баталістом, майстром європейського рівня. Син відомого польського митця Юліуша Коссака (1824 — 1899 рр.), народженого в Україні, який присвятив їй чимало своїх картин, а Войцех народився в Парижі. Навчався спочатку в Краківській школі витончених мистецтв, потім у Мюнхені й Парижі у відомих майстрів пензля А. Капабеля, Л. Бонна та Є. Мейсоньє. Потяг В. Коссака до батальних сцен був обумовлений роком власної служби у краківському полку. Першими моделями художника стали його колеги по службі, звідси — портрети командуючих, польові навчання, кінні атаки, сцени з полкових історій на його ранніх полотнах. Пізніше Коссак створив серію робіт на тему, війни 1812 року, де поляки воювали на боці Наполеона, прагнучи вибороти незалежність країни...
Картину «Кривава неділя у Петербурзі 9 січня 1905 року» художник написав у Відні усього за три місяці. Вже 1 травня 1905 року масштабне полотно з великим успіхом експонувалось у Відні, в листопаді — у Лондоні, в наступні роки — в Парижі і США (1907), Кракові (1914), Львові та Варшаві (1917). Російська влада картину заборонила. Спеціальним циркуляром начальника Головного управління у справах друку Бельгарда наказувалося не допускати до друку знімків і статей про неї. Однак 1906-ту було видано листівку з репродукцією картини «Кривава неділя», що її широко використовували для революційної агітації. До 1947 р. картина зберігалась у Польщі, а потім була подарована уряду СРСР (на честь 30-річчя жовтня). Від грудня 1947 року картину було передано до фондів Третьяковської галереї.
Полотно вражає розмірами! Навряд чи сьогодні в Україні знайдеться музей, готовий надати площу для експозиції картини 4х8 метрів! Власне, останній фактор і спричинив її передачу 1962 року до Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. Упродовж 1965 — 1991 рр. «Кривава неділя» експонувалась у його філіалі — Кіровоградській картинній галереї (її було розміщено у колишній Преображенській церкві) аж до повернення приміщення місцевій православній громаді.
Упродовж понад 20 років полотно зберігалось у фондах Художнього музею як свиток на валу, отже, потребувала серйозної реставрації. За цю нелегку й відповідальну справу взялися фахівці зі станкового олійного живопису Національного науково-дослідного реставраційного центру України Тетяна Бичко, Анатолій Безкровний, Ірина Сапєгіна та Михайло Білошицький. Робота тривала майже рік: було видалено бруд, закріплено фарби, картину натягнуто на підрамник і надано їй експозиційного вигляду. Додатково було споруджено щось на кшталт «капітанського містка», розміщено відповідне освітлення. І от майже за чверть століття унікальне полотно знову стало доступним для широкого загалу і сьогодні цей твір — перлина колекції обласного Художнього музею.