Він обідав у Букінгемському палаці, зустрічався з султаном Брунею і танцював на весіллі з іспанською королевою. «Все, що ви вже давно хотіли дізнатися про королів, але ніколи не наважувалися спитати», — така повна назва книги, яка відразу ж після свого виходу у світ стала бестселером у Німеччині. Не дивно, адже багато що з того, що в ній розповідається, практично невідоме широкій публіці. Автор — граф Александр фон Шенбург — описує те, що бачив на власні очі.
СУМОЧКА ЇЇ ВЕЛИЧНОСТІ
Графу Шенбургу — 40 років. Він одружений із внучатою племінницею англійської королеви, принцесою Іриною Гессенською і заробляє на життя як колумніст найбільшої німецької бульварної газети Bild. Незважаючи на те, що у його книзі «Все про королів» (ці слова виділені великим на обкладинці) майже немає по-справжньому скандальних викриттів, вона користується у читачів величезним успіхом, пише dw.world.de.
Ще б пак! Кому не цікаво, наприклад, дізнатися, що саме носить у своїй сумочці — доволі об’ємній! — Її Величність Єлизавета II? Звісно, не те, що прості смертні. Грошей там немає. Ключа від квартири також. І паспорта не знайдете: на відміну, скажімо, від короля Іспанії, Єлизавети II взагалі не має паспорта.
Зате в сумочці є кілька дешевих саморобних амулетів, які подарували королеві — дуже забобонній жінці — її діти й онуки. Фотографії дітей і внуків королева також завжди носить із собою. Крім того, вона обов’язково бере коробочку з м’ятними льодяниками, ласощі для своїх собак, авторучку (Єлизавета зневажає кулькові ручки), переплетений у шкіру мініатюрний щоденник, окуляри для читання, люстерко та маленький срібний косметичний набір, подарований їй у день заручин принцом Філіпом.
Віднедавна королева носить у сумочці й цифрову фотокамеру, подаровану їй до Різдва внуком, принцом Вільямом. У листопаді минулого року вона викликала шок учасників самміту Британської Співдружності в Уганді, коли під час одного з офіційних прийомів раптом дістала камеру і почала фотографувати.
ПРО ЩО МОВЧАЛА КОРОЛЕВА?
Не без гумору описує автор, як він одного разу сидів поруч з англійською королевою, ліворуч від неї, на званому обіді. Єлизавета II ніби взагалі не помічала його — як пусте місце, розмовляючи виключно з сусідом праворуч. Александр вкрився холодним потом, він не знав, що робити. Лише після гарячого її величність прихильно звернулася до нього. Лише пізніше граф, який ледве не отримав інфаркт, дізнався (його просто забули попередити про це), що при дворі існує правило: під час першої половини обіду королева розмовляє зі своїм сусідом праворуч, а під час другої — з сусідом ліворуч.
Подібних анекдотів багато розкидано по всій книзі. Задля справедливості слід сказати, що деякі таємниці мадридського (вибачте, англійського) двора, які нібито розкриває автор, насправді є секретом полішинеля. Так, наприклад, давно вже відомо, що найважливішими «персонами» при дворі є королівські собаки породи коргі. Першу коргі Єлизаветі Другій подарували на вісімнадцятиріччя. Зараз у неї п’ять таких собак плюс чотири доргі. Цю породу — суміш коргі з таксами — англійська королева вивела сама.
Однак Александр фон Шенбург відкриває деталі, які знає небагато людей.
СОБАКА — ВОРОГ ЛЮДИНИ
Собаки сплять безпосередньо біля входу в королівську спальню на другому поверсі Віндзорського замка. Їхня ложа (назвати ці ложі «кошиками» просто язик не повертається) дбайливо викладені вовняними шотландськими пледами: не дай Боже, протяг і застуда! Щоранку, рівно о восьмій годині, особливий слуга виводить коргі до парку — погуляти і таке інше.
Особливої любові до собачок її величності свита й персонал Віндзорського замка не мають. По-перше, тому, що коргі й доргі страшенно розпещені, а, по-друге, тому, що вони кусаються. Якось один із цих «братів наших менших» накинувся на слугу, коли той ніс до курильної кімнати срібну тацю з напоями. Слуга впав, підвернувши при цьому ногу і розбивши собі до крові ніс. Королева Єлизавета, яка поспішила на шум, навіть не поглянула на нього. Її хвилювало лише одне: чи не трапилося що-небудь із собачкою?
