За які такі заслуги в гетьманські шереги змогла стати молода, високочола, в одязі гімназистки, пані?
— Це — Віра Іванівна Панкеєва, — показує на оригінал портрета жінки редактор газети «Вісник Олешшя» Борис Прищепа. — Роботу цю сім чи вісім років тому до нас із Москви привіз останній із нащадків славного роду Панкеєвих, знаних і багатих у нашому місті людей. Коли Віра Іванівна народила сина, то купила шмат землі за нинішнім Цюрупинськом під дачу. Невдовзі син помер і був похований на тій землі, яку Панкеєви віддали містові під цвинтар. Завдяки цій чутливій і безкорисливій жінці в міських училищі й гімназії змогли вчитися діти незаможників. Саме завдяки Панкеєвій став на ноги драматург світового рівня Микола Гурович Куліш. Щоправда, він чомусь згадував свою благодійницю, не називаючи прізвища, не зовсім теплими словами. Очевидно, відхрещувався від «пануючого класу». До речі, 1914-го року Панкеєва була, попри шляхетність, простою санітаркою в місцевому шпиталі. Померла вона в Херсоні, де й похована. Олешківські козаки вирішили, що своїми діяннями жінка заслужила, щоб її портрет посiв чiльне мiсцев галереї видатних українців у козацькій світлиці.
№217 12.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
