Вчені стверджують, що як фізичне, так і психічне здоров’я людей маленького зросту гірше, ніж у їхніх вищих колег. При цьому люди маленького зросту почувають себе набагато краще, якщо хоча б на час стають вищими, наприклад, за допомогою підборів. Це приносить користь і їхньому самопочуттю.
Датські дослідники Торстен Хрістенсен і Ново Нордіськ проаналізували результати опитування 14 416 осіб, проведеного міністерством охорони здоров’я Данії. У команду дослідників входив і англійський професор Пітер Клейтон із Манчестерського університету, пише gzt.ru. Вони з’ясували, що стан здоров’я людей найменшого зросту — чоловіків до 160 см, жінок до 150 см — набагато гірший, ніж у людей «нормального» зросту.
Хрістенсен стверджує, що стан здоров’я людини пов’язаний з його уявленнями про власне здоров’я. Тому альтернативне пояснення — що «коротуни» є стурбованими гіпохондриками — можна відмести в бік. До того ж люди маленького зросту нервують або зазнають депресій не більше й не менше, ніж усі інші. Крім того, чим менший зріст людини, тим більше вираженою стає ця залежність, так що навіть невелике збільшення зросту приносить «коротуну» набагато більше позитива, ніж людині з нормальним зростом, стверджує Хрістенсен.
Якщо зріст маленької людини був збільшений за допомогою підборів на шість сантиметрів, то його сприйняття власного здоров’я стає позитивнішим на 6,2%. Таку переоцінку за ефектом можна порівняти з поліпшеннями, що звичайно супроводжують втрату 1,5 кг у страждаючої ожирінням людини.
«Відомо, що люди маленького зросту мають набагато більше труднощів у різних сферах життя — в процесі навчання, під час влаштування на роботу і у відносинах з іншими людьми, ніж люди середнього зросту, — розповідає Хрістенсен. — Однак наука ще не до кінця встановила зв’язок між зростом і психосоціальним благополуччям людини. За допомогою цього досить репрезентативного опитування жителів Великої Британії ми з’ясували, що люди маленького зросту нижче оцінюють своє фізичне та розумове здоров’я, ніж вищі люди. І чим менший зріст людини, тим більше проявляється цей зв’язок. Наприклад, підвищення зросту всього на 2,5 см дуже позитивно вплине на пов’язану зі здоров’ям якість життя невисокої людини, тоді як таке саме підвищення ніяк не вплине на людину нормального зросту»
ДОВГІ ТА КОРОТКІ
— Відтоді, як наші предки били один одного по голові дерев’яними дубинами, зріст став важливим чинником у боротьбі за владу, а також їжу, житло й жінок, — коментує результати дослідження професор Річард Вайзмен з університету в Хертфорширі, чий зріст становить 1 м 75 см. — Переваги, якими володіли високі люди, можливо, з’явилися в ході еволюції. Вони закріпилися, бо вищі предки краще збирали плоди й билися з ворогами. У сучасному суспільстві це вже не грає особливої ролі, тому нам потрібно змінюватися разом із часом.
Численні дослідження протягом багатьох років демонстрували, що високий зріст — це перевага. Ще в 40 х роках психологи з’ясували, що високі продавці були удачливіші, ніж їхні нижчі колеги. Психологи, які вивчають результати президентських виборів у США починаючи з 1948 року, з’ясували, що за інших рівних умов виграє вищий кандидат.
У 60—70-ті роки антрополог Томас Грегор з американського університету Вандербільта, який жив серед індіанців племені мехінаку в центральній частині Бразилії, помітив, що чим вищим був чоловік, тим більшою кількістю жінок він володів. Він писав: «Троє найвищих чоловіків мали стільки романів, скільки сім чоловіків найменшого зросту, хоч їхній вік і соціальне становище були однаковими».
Американські психологи Леслі Мартель і Генрі Біллер у 1987 році опублікували книгу під назвою «Stature and Stigma». Вони просили студентів університету оцінити якості чоловіків різного зросту за 17 різними критеріями. З’ясувалося, що як чоловіки, так і жінки, високі й низькі, однаково вважали, що чоловіки маленького зросту — менш зрілі, менш позитивні, менш надійні, менш мужні, менш удачливі, менш здібні, менш доброзичливі, більш замкнені, більш боязкі і пасивні. У тому ж році опитування показало, що чоловік із зростом 180 см заробляв у середньому на три тисячі британських фунтів на рік більше, ніж його колега із зростом 160 см.
У 2001 році дослідження показали, що ділові жінки зі зростом понад 175 см заробляли в середньому на дві тисячі фунтів на рік більше, ніж їхні колеги зі зростом 155 см. Зв’язок між зростом і успішністю настільки сильний, що люди часто вважають, що знаменитості, наприклад, кінозірки й естрадні співаки, вищі зростом, ніж це є насправді (ріст Дастіна Хоффмана, наприклад, становить 162 см, а Мадонни — всього 160 см).
