Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

А ви кажете, Куба...

26 квітня, 2005 - 00:00
СИТУАЦІЮ, ЩО ПРИЗВЕЛА ДО НОКДАУНУ КАСТИЛЬО, А ПОТІМ І ДО ЗУПИНКИ БОЮ, ВОЛОДИМИР ОХАРАКТЕРИЗУВАВ ЯК «РОБОЧУ». ВІН ТАКОЖ НАГОЛОСИВ, ЩО НЕ ПРАГНУВ ЗАКІНЧИТИ БІЙ ЯКНАЙРАНІШЕ, ХОЧА ВОНИ З ТРЕНЕРОМ І ПЛАНУВАЛИ ВИГРАТИ ЙОГО НЕ ПІЗНІШЕ ШОСТОГО РАУНДУ / ФОТО РЕЙТЕР

Кубинця переможено, що й потрібно було довести. Ще на їхньому зважуванні з'явилася думка, що Елізео Кастильо «дрібнуватий» для Володимира. Розвинулася ця впевненість вже на початку їхнього бою, коли навіть неозброєним оком було видно, як кубинець боїться хука праворуч. А хука все не було. Кличко тримав опонента під градом лівих джебів і праву руку практично не включав. Дала про себе знати нова тактика, яку прищепив Володимиру його тренер Емануель Стюарт. Власне, тактика не така вже складна. Тримати праву руку біля «проблемного» підборіддя і лише зрідка напевно нею бити. Тому якщо в захисті останнім часом у Кличка проглядається деяка невпевненість, то з нападом у нього завжди все було непогано. Яскраве тому свідчення 40 (!) перемог нокаутом у 44 виграних поєдинках. Своє вміння одним ударом вирішити долю бою Володимир продемонстрував за дев'ять секунд до кінця четвертого раунду, піймавши кубинця ударом правою врозріз рукавичок. Кастильо встав на рахунок «шість», але його так хитало, що рефері був змушений ухвалити рішення про технічний нокаут. За великим рахунком, нокаут можна було вважати й чистим, але це деталі. А що ж Кастильо? А нічого. Абсолютно беззубий боєць, для якого вже одна зустріч з Кличком — неймовірний життєвий успіх. Адже ми звикли до того, що Куба — могутня боксерська держава. Так і є, але тільки на олімпійському, любительському рівні. В «профі» кубинці не блискучі. Досить справедливим виглядає той факт, що бій позбавили статусу претендентського за право зустрітися з чемпіоном у версії IBF Крісом Бердом. У претендентських боях таких «мішків» як кубинець не повинно бути в принципі. Навіщо був цей кубинець Володимиру? По- перше і головне, йому потрібен був такий ось Елізео, щоб у гарному стилі нокаутувати його і повернути колишню впевненість у своїх силах, а по- друге, як кажуть, «на безриб'ї». Білорус Ляхович відмовився через явно надуману причину з візами. Інші також не горять бажанням зустрітися з українцем. (40 нокаутів, ви не забули). Ось і виходить, що доводиться Володимиру битися з найсміливішими, а не найсильнішими. Але це можна поправити. Наступний бій Кличка напевно буде претендентським. Особливо, якщо в ньому Володимир зустрінеться з Тайсоном. Залишилося тільки почекати, щоб «залізний» Майк виграв у Макбрайда. А тренер Кличка Емануель Стюарт після бою був лаконічний: «Тактика і стратегія, які ми розробляли для цього поєдинку, спрацювали на всі сто відсотків. Можу сказати, що я з легким серцем і переповненою радістю душею можу летіти додому. Це дуже значущий для мене день».

Юрій ЗЕЛІНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: