Цими вихідними на Черкащині вшановували воїнів-холодноярців, які вели боротьбу за незалежну Україну на початку ХХ століття. Організаторами дійства стали громадська організація «Холодноярська ініціатива» та історичний клуб «Холодний Яр». Власне, в квітні щорічно в Холодному Яру відбувається великий збір — в день, коли загинув головний отаман Холодного Яру Василь Чучупак. Проте, якщо раніше це були десятки, а потім сотні людей, то цього року кількість паломників сягнула понад трьох тисяч.
Програма заходів була доволі насиченою. Зранку — вшанування головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака та його осавула Юрія Горліса-Горського (автора документального роману «Холодний Яр»), а також панахида на братській могилі холодноярців. Своєрідним дороговказом для приїжджих був «голос» тулумбасу Чорних запорожців — вдаряючи у величезний барабан, чоловіки у чорних строях вказували, куди потрібно рухатися.
Ближче до полудня в селі Мельники відбулася ще одна важлива подія — письменнику Василю Шкляру вручили народну Шевченківську премію. Як відомо, від державної Шевченківської премії письменник відмовився: «Прошу вас врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника», — зазначив письменник у листі до Президента. Відтак представники громадської організації «Холодноярська ініціатива» взяли на озброєння пропозицію Юрія Андруховича зібрати для автора «Чорного ворона» суму, еквівалентну державній нагороді та вручити її в якості народної Шевченківської премії. Кошти вдалося зібрати. Причому, як зауважив один із організаторів «Холодноярської ініціативи» Андрій Юсов, очевидно, гроші на відкриті банківські рахунки продовжуватимуть надходити і після вручення народної премії. У свою чергу, Василь Шкляр подякувавши громаді, так само як і в інтерв’ю «Дню» (№55 від 30 березня 2011 року), запевнив, що всі отримані кошти будуть спрямовані на зйомки першого українського блокбастеру за мотивами роману «Чорний Ворон».
— Наша холодноярська ідея нас може врятувати і привести до об’єднання, — переконаний Василь Шкляр.
До речі, на хвилі захвату від роману письменникові часто пропонують балотуватися в президенти України на наступних виборах. Утім, пан Василь цю ідею не підтримує:
«Дуже дякую за довіру! Але в мене є своя професія. Якщо Бог мені відведе ще якогось часу, то я напишу зо дві книжки, які зроблять більше, ніж попередні наші президенти зробили», — запевнив лауреат народної Шевченківської премії.
В урочищі Кресельці відбулася реконструкція бою холодноярців із більшовиками. Там усе було по-справжньому: більшовики грабували хату місцевих жителів, проте їм на заваді стали лісові воїни-холодноярці. Ось тут і почався справжнісінький бій — постріли з рушниць та кулеметів, димові шашки, «поранені» та «полонені», і майже тритисячний натовп глядачів навколо, які вболівали «за своїх». У цьому імпровізованому бою (зрештою, як і за підсумковим історичним рахунком) холодноярці перемогли. І над урочищем Кресельці замайорів чорний прапор із легендарним «Воля України або смерть!» — гаслом, яке після воїнів Холодноярської республіки взяли на озброєння вояки УПА.
Кілька штрихів. Чудово, що вшанування пам’яті героїв Холодного Яру зібрало стільки небайдужого люду. Але не полишає стійке відчуття того, що багато кому кортить скористатися ситуацією і пропіаритися на фоні Холодного Яру та народної Шевченківської премії. Партії проігнорували заклики організаторів відмовитися від партійної символіки — слово «домовленість» мало що значить, коли необхідний піар. До речі, до Холодного Яру завітав екс-президент Віктор Ющенко зі свитою однодумців. Цікаво, що він не лише проголошував промови. До нього вишикувалася черга за автографами. Чимало людей хотіли, щоб колишній очільник держави лишив свій підпис на... книзі Василя Шкляра «Чорний Ворон». І ще одне — як стало відомо «Дню», Олег Островський, який профінансував проведення реконструкції бою, є власником корчми «Дикий хутір», яка розміщена на хуторі Буда — просто біля тисячолітнього дуба Максима Залізняка та братської могили хуторян, які загинули тут у роки війни. «День» уже писав, що поведінка відвідувачів корчми не завжди відповідає історичному антуражу. Щоправда, за підтримки Олега Островського на хуторі Буда відбулося закладення першого каменю фундаменту Музею Холодного Яру. Може, таке сусідство підвищить культурний рівень постійних відвідувачів розважального закладу...
Холодний Яр дуже чутливий до будь-якого лукавства. Це своєрідний тест на справжність. Це як із чоловіком у козацькому строї (козаком його назвати язик не повертається), який їхав на коні нам назустріч, коли ми вже поверталися від Гетьманського ставу до Мельників. На спробу його сфотографувати відреагував несподівано — закрив обличчя рукою і заявив: «Фото тільки за гроші!»...
