Юні музиканти підбивають підсумки року, демонструючи свої досягнення й завойовуючи нові рубежі. Конкурси проходять один за одним: позавчора в Харкові закінчився Х Міжнародний конкурс піаністів Володимира Крайнєва, а за ним іде VIII Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, який відбудеться в Києві 12 квітня, а в Ялті незабаром пройде IX Міжнародний фестиваль-конкурс молодих виконавців «Кримська весна-2010».
У Києві на гала-концерті в Національній філармонії Конкурс В. Крайнєва познайомив публіку зі своїми лауреатами. До речі, цей конкурс першим серед українських виконавських змагань було офіційно зареєстровано Міжнародною асоціацією академічних музичних конкурсів; він повністю відповідав вимогам за складом журі та учасників, програмі, якості концертних роялів, залу та оркестру.
Ідея створення конкурсу належить директорові харківської середньої спеціальної музичної школи-інтернату Валерію Алтухову, і з’явилася вона ще в часи так званої хрущовської відлиги. Після отримання Україною незалежності небайдужий до долі юних музикантів педагог звернувся до харків’янина за походженням, знаменитого піаніста Володимира Владиславовича Крайнєва з пропозицією запросити й очолити міжнародне конкурсне журі. Алтухов вважає, що саме авторитет «живої легенди» конкурсу відрізняє його серед інших змагань піаністів, оскільки, перебуваючи в центрі світових культурних подій, Володимир Владиславович залучає до них юних лауреатів.
У конкурсних прослуховуваннях (без попереднього відбору) можуть брати участь учні спеціальних музичних шкіл у двох вікових групах — до 13 років і до 16 років. Юні музиканти, яким не пощастило вчитися в спеціальних школах, можуть надати запис певної частини конкурсної програми. В разі відповідності їх майстерності рівню конкурсу, журі допускає їх до конкурсних прослуховувань, які проводяться за спеціальною для кожної вікової групи програмою.
Вже стало правилом влаштовувати концерти переможців конкурсу В. Крайнєва не лише в Харкові, але й у Києві та Москві, а також на зарубіжних фестивалях у Західній Європі. У цьому істотна відмінність Крайнєвського конкурсу від інших змагань піаністів.
Ювілейному Х конкурсу передувала серія концертів у супроводі оркестру Харківської філармонії лауреатів минулих років. Деякі з них стали переможцями найбільших світових конкурсів, таких як Артура Рубінштейна в Ізраїлі, Маргарити Лонг у Франції, Больцано в Італії. Було створено спеціальний філармонічний абонемент, концерти якого тривали протягом усього нинішнього сезону. Така новація, за словами В. Алтухова, значною мірою підвищила міжнародний інтерес до конкурсу і, внаслідок цього, — рівень виконавської майстерності учасників.
Цього року в конкурсних прослуховуваннях брали участь піаністи з дев’яти країн. Володарем першої премії в молодшій групі став 13-річний Всеволод Брігіда з Росії, друга була присуджена Торнадо Ліу з Китаю, а третю розділили: росіянин Йосиф Білей із П’ятигорська, учень Н.В.Грідньової Олексій Канке з Київської середньої спеціальної музичної школи та китаянка Сінінг Ліу (Китай).
У старшій групі першу премію розділили між трьома учасниками — шістнадцятирічними Іветт Дьондьоши з Будапешта, Арсенієм Єсаулковим з Єкатеринбурга та п’ятнадцятирічним Іллею Зуйком з Керчі, який вчиться в Київській середній спеціальній музичній школі в класі Гудько. Друга премія дісталася харків’янинові Артему Лошкову, а третя — японці Маюко Мотояма. Гран-прі у розмірі двох із половиною тисяч євро цього року журі вирішило не присуджувати.
Перед початком київського концерту юні лауреати поділилися враженнями про конкурс. Наймолодший із них, Олексій Канке, сказав, що виконані твори не були для нього складними, оскільки йому подобається віртуозна музика, і з композиторів він віддає перевагу Ференцу Лісту. Лауреати перших премій — Іветт Дьондьоши та Ілля Зуйко — назвали своїм найулюбленішим композитором Фредеріка Шопена. «Його музика — в моєму серці» — зізналася Іветт. Її сім’я переїхала з провінції до Будапешта, де вона вчиться в Музичному університеті ім. Ліста у Атіллу Веметхі та Балажа Сроколаса. Конкурс В.Крайнєва для Іветт — щаслива можливість, якої вона не має у себе на батьківщині, виступити з симфонічним оркестром.
Ще один лауреат першої премії — Ілля Зуйко — не приховував, що і він хоче стати піаністом, а ось педагогічна робота його мало приваблює — «терпіння не вистачає». Окрім гри на фортепіано, Ілля любить читати класику. А симпатичний китайський хлопчик, який своєю миловидністю та акуратністю зовсім не відповідає своєму імені — Торнадо Ліу на відміну від інших лауреатів у майбутньому готовий на будь-яку роботу, пов’язану з музикою. Зараз він займається по три години в день (у що мало віритися, коли слухаєш його філігранне та віртуозне виконання). Улюблений композитор Торнадо — Бах.
Член журі конкурсу, декан фортепіанного факультету НМАУ В.Козлов дав високу оцінку рівню виконавської майстерності піаністів. Особливо відзначивши виконання Іллею Зуйком Варіацій на тему Паганіні Й.Брамса, він підкреслив, що цей надто складний навіть для дорослих музикантів твір було зіграно 15-річним піаністом зріло й якісно. Козлов відзначив також майстерність угорської конкурсантки Іветт Дьондьоши в третьому турі конкурсу, в програмі якого вона виконала Перший концерт Ф.Шопена. Відповідаючи на запитання про характерні особливості представлених на конкурсі фортепіанних шкіл, Валерій Олегович відзначив «тонкі слухові уявлення і культуру добування звуків у китайських піаністів та високий рівень української школи».
Після Києва лауреати конкурсу вирушать до Москви, де братимуть участь у концерті з нагоди дня народження Володимира Крайнєва, а потім — до Франції на фестиваль Володимира Співакова в Кольмарі.
