До чого це призвело, спробував з’ясувати наш кореспондент Олександр
ФАНДЄЄВ безпосередньо в самих підприємців.
Руслан, продавець кіоску й касир відеозалу на Київському залізничному
вокзалі:
— До останнього часу ми реалізовували відеокасети по 4 гривні (отже,
касети були неліцензійними. — Прим. ред.). Тепер змушені підняти ціну до
6 гривень. Результат — жодної проданої касети за день. Ціну квитка на відеосеанс
залишили колишньою (2 грн.), але глядачів також не густо.
Віталій, продавець кіоску на території залізничного вокзалу:
— Добре йдуть аудіокасети вартістю 2.50 грн. Компакт-диски в нас по
6.50, а відеокасети — 5.50 і 8.50 грн. У середньому все подорожчало копійок
на 50. Місце в нас жваве, багато постійних покупців, словом, російська
криза нас не дуже стурбувала.
Андрій і Світлана, покупці:
— Нас привертає гарантована якість продукції і... життєрадісність Віталія.
Його девіз: «Розчарування від поганої якості є довшим, ніж задоволення
від низької ціни», — вартий того, аби доплатити п’ятдесят копійок на користь
«акул капіталізму». Адже їм вигідно все це «бордельєро» як у Росії, так
і в Україні.
Симпатична дівчина-продавець спеціалізованого відділу «Класик» в універмазі
«Україна», яка побажала залишитися невідомою:
— Звичайно, вся продукція, враховуючи останні надходження ліцензійних
фільмів і програм, подорожчала. Наприклад, відеокасети коштували 9, а тепер
майже 14 грн. Обсяги продажу, природно, впали, а ось на скільки, не скажу:
комерційна таємниця.
Сергій Недєлюк, директор магазину «New Wind» (вул. Шота Руставелі):
— Наша фірма на ринку аудіо- й відеотехніки існує вже п’ять років, але
з подібною ситуацією в таких масштабах ми зіткнулися вперше. Зрозуміло,
що покупець після відпусток, плюс витрати на школу, — до цього ми були
готові, однак, щоб покупець повністю «заліг на дно»! Думається, у кого
грошенята водяться, той вважає за краще зберігати їх у конвертованій валюті.
Навчений гірким досвідом, народ не вірить державі. Наш товар у середньому
подорожчав на 14 — 15%, хоч багато хто, на мій погляд, використовуючи кризу,
перегинає з цінами. Нещодавно здав у школу, де вчиться син, 3 грн. На...
щоденник. Чому три? На обкладинці такий кумедний чортик намальований, копитцями
розмахує, як справжній. А звичайний щоденник коштує 80 копійок. Чимсь ця
історія дуже нагадує мені ситуацію з фінансовою кризою. Гадаю, протягом
місяця все стабілізується. Адже ринок досить насичений, і товар повинен
рухатися.
Лариса, підприємець, співвласник магазину «Союз-Україна» (метро «Дарниця»):
— Ліцензійну продукцію ми отримуємо в основному з Росії. Тому, якщо
ціна на українські відеокасети, СD-диски й аудіокасети змінилася трохи,
то, скажімо, фірмовий новий альбом Мадонни на компакті піднявся в ціні
відразу до 14 грн. Відповідно, покупців поки що практично немає.
Прокоментувати нинішній стан аудіо- й відеоринку України люб’язно погодилася
директор міжнаціональної корпорації «Фільммаркет» Людмила ГОРДЕЛАДЗЕ:
— Безсумнівно, ціни на аудіо- й відеопродукцію нині виросли в середньому
на 30%, а обсяги продажу так званого інтелектуального продукту впали. Й
винні в цьому не тільки «фінансові конвульсії» росіян, а й нові віяння
на їхньому ринку. Так, у липні-серпні всіх московських відеорозповсюджувачів
змусили до обов’язкового ліцензування, що викликало спад їхньої активності.
Друга причина в тому, що численні великі фірми переходять на систему
роботи з готовою продукцією, щоб покінчити з піратськими копіями, які збиралися
як прийдеться з коробок, картинок і плівки. Готовий продукт захищений голограмою,
однак він подорожчав відразу на 3 долари. І нарешті, у світі домашнього
кіно чергова революція: DVD-відео. Новий цифровий компакт виглядає як знайомий
аудіодиск і вміщує цілий кінофільм. Якість звуку й зображення — ідеальнi.
Росія введена в п’яту зону розповсюджувачів DVD, а як відомо, що в сусідів
зранку, те в нас — увечері.
У самій Україні спостерігається провал законодавчого регулювання аудіо-
й видеобізнесу. За наведення ладу в цій специфічній сфері взялося Міністерство
торгівлі, хоч інтелектуальна власність не може вважатися товаром у чистому
вигляді. Щось прогнозувати важко. Судячи з усього, нашому бізнесу ще довго
нездужати, але жити він буде.
