Виставкові зали Закарпатського обласного художнього музею імені Йосипа Бокшая в Ужгороді цими днями заграли барвами неповторних краєвидів Карпат — тут експонується ювілейна виставка картин заслуженого художника України Василя Брензовича «Відлуння Карпат» з нагоди його 65-річчя.
До експозиції увійшли понад 50 пейзажів, портретів та натюрмортів, які відображають творчий шлях митця, пройдений ним у мистецтві крайової школи малярства. Сьогодні пан Василь є знаним майстром пейзажу, автором численних портретів, художником з яскравою творчою індивідуальністю. У свій же шлях у високе мистецтво митець вирушив ще в ранньому дитинстві — практично кожну сторінку всіх шкільних підручників, починаючи з букваря, він нещадно «доповнював» власними малюнками. Учителі ставилися до його «художеств» стримано, батько, який і сам малював «для душі», — з розумінням.
Працелюбність та бажання навчатися були вирішальними чинниками упродовж усього його творчого життя. Традиції закарпатської школи живопису — школи європейського імпресіонізму — багатство колориту, розмаїття відтінків кольорів, декоративність, співзвучність із природою — серцевина його творчості. Майстерність живописця Василь відточував під час численних пленерів у Карпатах, де не раз збагачувався не лише спогляданням чарівних видноколів гір, а й дружніми порадами більш досвідчених художників. Якось, малюючи на Кам’янці снігові замети, використав цілу гаму кольорів. Його колезі знадобилося лише три барви, але те полотно «грало» куди виразніше... Так навчився бачити серед палітри природних кольорів і переносити на полотно головне. «Не люблю робіт, які «кричать» своєю яскравістю. У моєму розумінні це — плакати, суть яких ти розумієш із першого погляду. Я ж прагну, щоб глядач заглиблювався у мистецтво сприйняття, вів своєрідний діалог з митцем, доповнював картину своєю уявою», — розмірковує художник.
Митець цінний своїм особистісним внеском у культурний простір країни. Понад 20 років заслужений художник України очолює Об’єднання професійних художників Закарпаття, дбає про збереження традицій краю в етнографії, фольклорі та архітектурі, передає свій досвід молодим майстрам пензля Срібної Землі. Серед них — і два його сини — професійні художники — випускники Закарпатської та Львівської художніх академій, творчий стиль яких шліфується у творчій конкуренції та дискусіях з батьком.
Буквально наступного ж дня після відкриття виставки Василь Брензович спакував до авто мольберт, фарби й палітру і знову подався у свою стихію — гори... Цього разу він уподобав собі видноколи поблизу Синевирського озера, гірські перевали, водоспади й інші чарівні куточки серця Закарпаття — Міжгірщини, щоби донести до нас на полотнах милі серцю кожного з нас миттєвості пізнього верховинського літа...
