Воно пройшло у рамках програми відзначення п’ятнадцятої річниці державного Художньо-меморіального музею «Садиба народного художника України Олександра Саєнка». Цей заклад веде науково-дослідницьку, збиральницьку, патріотично-виховну роботу та популяризує спадщину самобутнього митця.
Олександр Саєнко належить до блискучої плеяди українських майстрів, чия самовіддана праця на терені створення синтетичного монументального мистецтва національного стилю у 20—30-х роках була значним явищем не тільки вітчизняної, а й світової культури. Нелегкою була доля митців тієї доби: одні з них були знищені, на інших накладено тавро «формалістів» та «націоналістів».
Творчість Саєнка, продовжувача традицій Василя Кричевського та Михайла Бойчука, суголосна сміливим пошукам формотворення у європейському мистецтві і водночас позначена національними й неповторно-індивідуальними рисами.
З властивою для суверенної мистецької індивідуальності позицією Олександр Саєнко сміливо обстоював своє естетичне кредо, яке полягало у створенні синтетичного монументального мистецтва, базованого на естетичних засадах традиційної народної культури та узагальненому досвіді яскравих мистецьких явищ першої половини XX століття.
Понад півстоліття Саєнко створював образотворчий літопис «Дума про Україну». У його творчому доробку понад 500 творів, що увійшли до скарбниці української культури, посіли чільне місце у світовому мистецтві, представлені у колекціях відомих музеїв України та зарубіжжя. Гуманістична спрямованість, новаторський характер і національна означеність, талановите оновлення мистецьких традицій, притаманні творчості майстра.
За роки існування Музею О. Саєнка з творчими здобутками художника знайомилися численні поціновувачі мистецтва. Роботи майстра можна побачити у 15 колекціях українських музеїв, вони експонувалися на виставках в Австралії, Канаді, США, Франції, Німеччині, Фінляндії, Греції, Росії, де творчість українського митця отримала високу оцінку громадськості. За участі колективу музею вийшли у світ книги — «Олександр Саєнко: до становлення і розвитку українського монументально-декоративного мистецтва ХХ століття», «Олександр Саєнко: мистецька спадщина і сучасність», Путівник до Музею.
Щорічно в Музеї-садибі відбуваються урочисті свята, присвячені пам’яті митця, на які збираються чисельні гості з різних куточків України, зарубіжжя, творча інтелігенція, колеги — працівники багатьох музеїв, кількість друзів постійно зростає. Професійні й народні колективи й виконавці зачаровують гостей чудовою українською піснею та музикою. Незабутні враження залишили в пам’яті урочистості з нагоди відзначення сторіччя від дня народження Олександра Саєнка за участі Міжнародної організації ЮНЕСКО, що внесла ім’я українського митця до списку видатних діячів світової культури та 110-ї річниці від дня народження художника, яке відбулось на державному рівні.
Свято поважної п’ятнадцятилітньої діяльності Музею розпочалося з огляду прибулими гостями і борзнянцями меморіальної експозиції, розповіді про творчий і життєвий шлях Олександра Саєнка, ознайомлення з парком садиби та скульптурними композиціями — Козак Мамай (скульптор М. Зігура), «Дівчина пасе вівці» (Є. Зігура) та «Вірність» (Є. Троценко).
Унікальний мистецький шлях Олександра Саєнка, самобутні й неперевершені здобутки художника, мистецькі традиції роду у творчості наступних поколінь, які розвивають і підносять на новий рівень в умовах сучасності, а також діяльність благодійної Мистецькій студії ім. Олександра Саєнка для глухонімих дітей і сиріт в Києві — філії Музею Олександра Саєнка, де мистецтво художника плекають й наслідують, а знання й досвід юним вихованцям передають донька і онука Леся Майданець-Саєнко — були основним лейтмотивом виступів: Миколи Шкурка — голови наглядової ради Благодійного фонду «Ніжен», члена правління МБФ «Фонд Олександра Саєнка» Світлани Соценко, громадської діячки Євгенії Романенко та ін.
Кульмінацією ювілейного свята стала акція дарування Музею творів юних художників. Нещодавно в Києві відбувся конкурс дитячих творів, присвячений творчості видатного українського художника Олександра Саєнка. У ньому взяли участь понад сорок юних студентів Київської дитячої академії мистецтв. У своїх малюнках вони висловили своє сприйняття і розуміння творчості художника. Акт передачі юних художників здійснила директор Виставкового центру академії, мистецтвознавець Ірина Саєнко. Вона поділилася своїми роздумами про педагогічні засади мистецького виховання дітей, умови проведення конкурсу і відбору кращих робіт, представила твори на художній виставці.
До музейної колекції також були передані в дарунок сім творів вихованців-дітей з вадами слуху Мистецької студії Олександра Саєнка в Києві. Серед них керамічна скульптура «Млин» — сучасна інтерпретація твору-мозаїки соломою «Вітряк» Олександра Саєнка, виконана правнуком Олександром і особисто передана ним до Музею.
Твори, що поповнили колекцію музею, сприятимуть вихованню молодого покоління у пошані й любові до національної мистецької спадщини, мистецьких здобутків Олесандра Саєнка.
Кінофільми «Олександр Саєнко» та «Новели старого саду» про творчість Олександра Саєнка, 100 книг мистецької тематики з бібліотеки художника, а також розроблений сайт Музею — www.sayenko-museum.com.ua, www.sayenko-art.com (дизайнер Антон Мамай) та комп’ютер для встановлення зв’язків зі світом, подаровані Міжнародним благодійним фондом «Фонд Олександра Саєнка» і щирим шанувальником творчості митця — земляком Михайлом Гребеником, сприятимуть широкій презентації музейної діяльності.
Традиційно на святі йшла мова й про подальші плани розвитку Музею, його популяризації, залучення широкого кола відвідувачів. Серед них варто зосередити увагу на розробці проекту та будівництву на території Музею виставкового залу для проведення мистецьких акцій з приміщенням для фондів, які постійно поповнюються новими експонатами, включенні відвідування музею до туристичних маршрутів, встановленні рекламних щитів на трасі Київ-Москва, виданні фундаментальних книг: «Олександр Саєнко: Шевченкіана» та «Український килим у творчості родини Саєнків», Путівника музею та репродукції творів Олександра Саєнка, що розширять уявлення про масштабність постаті художника в українському і світовому контексті.
