Iз шкільних років дітей ділять за принципом: знаєш математику — технар, не знаєш — гуманітарій. Часто-густо батьки приділяють небагато часу на всебічний розвиток дітей. Вчиться без трійок — добре, а що далі, час покаже. Потім вони вступають до ВНЗ, за тим же градаційним принципом. У результаті отримуємо людей з вузькою спеціалізацією, які не можуть зробити крок у бік від своєї професії. Дуже важливо під час формування особистості навчити людину думати, а вже цю здатність можна застосовувати як в технічній, так і в гуманітарній діяльності.
Саме таке завдання поставив перед собою Віктор Юхимович Пушкін, директор інституту гуманітарних проблем в технічному Національному гірничому університеті. Професор, організатор, і просто мудра людина він ламає стереотипи у свідомості студентів, викладачів, обивателів. Людина має знати не лише свою професію, але й орієнтуватися у суспільних процесах, знати історію і бути максимально освіченим. Для нас, студентів Національного гірничого університету, відкриті великі можливості для самореалізації. Організовуючи численні Міжнародні і Всеукраїнські конференції історичного, суспільного і соціального напряму, розширюючи співпрацю з усілякими організаціями, видаючи журнали і співробітничаючи, наприклад, з газетою «День», Віктор Юхимович не тільки відкриває нам ці двері, але особливо зацікавленим показує дорогу до розвитку і самореалізації.
«Людина ніколи не повинна переставати вчитися, знань багато не буває» — його головний принцип. «Якщо я почув щось незнайоме, обов’язково маю розібратися в питанні», — говорить професор. Навпаки, багато хто з викладачів, опанувавши ази якоїсь справи, вважають, що все знають у цьому житті. «Душа має працювати вдень і вночі» і постійно відкривати нові можливості для роботи розуму. Адже він — м’язи для душі, якщо їх не тренувати, вони обростають салом і жиром, і людина не відчуватиме біль. І жахливо, коли вона стає соціально апатичною і нею рухають тільки власні інтереси.
Віктор Юхимович усе життя працює для суспільства в цілому і для конкретних людей, яких підтримує, не залишає у скрутних ситуаціях. Своїм життям і роботою він як би показує світ величезних можливостей, який відкривається тим, хто прагне постійно розвиватися в різних сферах і тим, для кого моральні принципи вище вузько особистих інтересів.
«Наше суспільство своїм байдужим ставленням може виплекати безжалісну армію кинутих дітей-сиріт, — говорила під час інтерв’ю редактор газети «День» Лариса Івшина. — І вони вийдуть на вулицю, і нікуди від них сховатися». Віктор Юхимович діє так, щоб цього не трапилося. І ми скажемо «ні» егоїзму, байдужості і робитимемо зарядку для розуму, постійно розвиваючи свою душу.
Дякуємо Вам, Вікторе Юхимовичу і з ювілеєм!
