У Музеї Івана Гончара героєм першої зустрічі став популярний актор Театру ім. І. Франка і театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв». Спілкування в тісному, «домашньому» колі з відомими акторами, музикантами, письменниками започаткував міжнародний благодійний фонд «Моя Україна» (див. «День» №210). Під час спілкування в форматі майстер-класу можна відчути характер «зірки», що прийшла на сповідь до глядача.
— Сам я родом із мальовничого села на Івано-Франківщині, — розказав Богдан Бенюк. — Мама була народжена у Львівській, а тато — у Станіславській (нині — Івано-Франківській) області, а познайомилися мої батьки та одружилися в Німеччині, куди обоє були вивезені на роботу. В 1945 році, по дорозі додому, на кордоні їх зупинили два офіцери, запитавши, звідки вони родом. Виявилося, що з «найбільш бандерівських» областей. «Вам дорога в Сибір!» — заявили військові. Врятувало батьків тільки те, що мама на той час вже була вагітна. Один із офіцерів, побачивши це, сказав іншому: «Посмотри, она беременна, пускай едут домой!»... Мами немає вже п’ятий рік. І все те, що вона мені свого часу говорила, я категорично не сприймав. А після 30 років багато з того, що казала мати, почало в мені з’являтися саме по собі. Уже в 50, бавлячи онуків, я почав замислюватися, а як повинен поводитися в тій чи інший ситуацій «дідюсь Богдан» (так мене називає мій онук Северин), аби онукам не довелося розплачуватися за помилки роду. Я походжу з працьовитих родів, які з покоління в покоління важко-тяжко трудилися, аби дати своїм дітям (у тому числі й мені) майбутнє...
У Театральному інституті нам говорили, що прочитавши всього Станіславського — ти робиш перший крок до знайомства з професією. Я читав Станіславського! Але з усього прочитаного не зрозумів жодного слова, і подумав: усе скінчено, я — не артист... Втім, коли почав сцену топтати, знайомитися з акторами — тоді й прийшло розуміння акторської справи. Пригадую, як покійний режисер Володимир Оглоблін говорив: «Богдасю, завтра в тебе вистава. Сьогодні, лягаючи в ліжечко, прокрути в голові свій завтрашній текст. І таким чином все це в твоїй голові буде свіжим весь наступний день». Я намагався скористатися його порадами, але на першій же сторінці тексту засинав. А зранку прокидався і думав: і тут я не артист! Цей спосіб виявився для мене непридатним. Але з часом з’ясувалося, що є інші шляхи.... Бо в театрі «протоптаних» стежок немає. Так само як і визначеної формули успіху. Є крихти, що лежать навколо істини. Збираючи їх, ти формуєш свій власний каркас професіоналізму....
Нагадаємо читачам «Дня», що наступним героєм мистецького проекту «Арт-клас» стане гурт «Гайдамаки». Зустріч із музикантами відбудеться в лютому, а березень потішить майстернею зі співачкою Ніною Матвієнко, в квітні в Музеї Гончара відбудеться зустріч із дизайнером Андре Таном, у травні — з художнім керівником Театру ім. І. Франка Богданом Ступкою. Аби потрапити на творчий вечір будь-кого із цих «зірок», слід звертатися в Музей або в касу театру-імпровізації «Чорний квадрат», що знаходиться в Будинку художника.
