Як виглядає українська земля з висоти пташиного польоту? Про це дізналися учасники ХІV Міжнародного фестивалю повітроплавання, що минулого тижня проходив у Макарівському районі на Київщині. Фестиваль проводиться з 2003 року, тож вже восьмий рік поспіль він збирає людей із різних регіонів України.
Повітроплавання бере свій початок у світовій історії ще з тих часів, коли французи, брати Ет’єн та Жозеф Монгольф’є, в 1782 році представили світу теплову повітряну кулю, а з нею й можливість сягнути неба. В Україні повітроплавання має досить недовгу історію, проте вже помітно набирає обертів у розвитку та популярності. Кількість охочих викроїти годину власного дозвілля на перебування на 400 м висоті в небі зростає щорічно, не зважаючи на те, що таке задоволення обійдеться близько 3500 грн. Ентузіасти, котрі доволі серйозно займаються повітроплаванням (а їх за неофіційними підрахунками близько півсотні), оптимістично налаштовані щодо перспектив розвитку цього виду спорту на теренах України. Вони відчувають підтримку спонсорів та очевидну зацікавленість людей цією діяльністю, тому сподіваються на подальше розширення географії. Наразі діє вісім регіональних центрів, які підпорядковуються Федерації повітроплавання в Україні. На сьогодні в Україні налічується 57 повітряних куль, половина з яких — в Києві. Пілотів повітроплавання готують у Феодосії, там й виготовляють необхідне обладнання. Держава не сприяє розвитку повітроплавання. Коли це все ще перебуває на стадії зародження і не приносить швидких грошей, а лише потребує значних внесків, тоді державні мужі вважають такі проекти нерентабельними, зауважують спортсмени.
Фахівці з повітроплавання поділилися своїми планами на майбутнє, в яких вони висловили сподівання відкрити школу пілотів у місті Києві, створити нові клуби повітроплавання, збільшити кількість теплових аеростатів до 400. Що ж, ці сподівання виправдані, бо, за словами членів клубу, повітроплавання молодь охоче долучається до цього. «Останнім часом помітно відчутний прогрес. Із кожним роком подвоюється кількість і кульок, і пілотів. Приємно, що сьогодні альтернативу телебаченню люди знаходять у активному відпочинку, зокрема, й у повітроплаванні», — говорить віце-президент Федерації повітроплавання в Україні В’ячеслав Гардашник.
У фестивальному польоті багато учасників брали участь уперше, тому після приземлення за столітньою традицією їм було надано грамоти, які засвідчують їхнє право на володіння земельною ділянкою, над якою вони пролітали, коли вони будуть на висоті один метр над землею. У грамоті вказано й титули новоспечених землевласників. для жінок це звучало так: «баронеса макарівська, що стала окрасою заходу сонця».
Загалом цьогорічна фієста пройшла вдало, залишила багато яскравих вражень. Польоти над околицями Києва відкрили чарівні краєвиди та вселили надію в те, що зустрічі у небі з кожним роком будуть масштабнішими.
