Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Взагалі, але більше - зокрема

31 травня, 2007 - 00:00

ТЕЛЕГРАФНА РИЛІКА


Костянтин РИЛЬОВ, "День"



Стан
Я впіймав себе на тому, що весь час щось бурмочу. Прислухався - матюк. Докотився.



* * *

Пішли кровожерливі розмови про карате, конг-фу й у-шу. Інтелігентні люди розповідали один одному, як вони страшенно битимуть жлобів.



* * *

Остання порада адвоката підзахисному, справу якого про перехід вулиці в недозволеному місці він довів до розстрілу: "Почнуть палити - пригнися!"



* * *

Я не вірю у відсутність почуття гумору у нашого сусіда, хоч би тому, що, сідаючи в ліфт на першому поверсі, він спитав:

- Вам угору?



* * *

Що за світ?! Де не з'явишся з криком: "Жлоби!" - всі обертаються.



* * *

Неможливо бути приємним для всіх, як, наприклад, тепла літня ніч.



* * *

"Задовбав!" - сказало дерево дятлові.



Діловий


- Чому не вітаєшся, Олег?

- Я зараз зайнятий.



* * *

"Я знаю слова, - сказав екстрасенс, - що мають велику енергетичну силу". "Я їх теж знаю..." - подумав я і почервонів.



Простота



Простота не завжди гірше за крадіжку. Свята, наприклад. У буфеті продавалися сосиски, пельмені й вареники. Останні дві страви закінчилися. Питання продавщиці, яке дихає простотою:

- Залишилися лише сосиски. Вам що?

Не менш проста відповідь клієнта:

- Пельмені.

Ось вона простота, взаємна, як кохання.



У рідні пенати


Підлога у знайомих щербата. Перебуваючи в них у гостях, я скинув капці, щоб "ніжки подихали". І тут же загнав скабку. Краще б вони задихнулися!

Витягли цей шматок дерева лише в лікарні. Повернув я його господарям у коробочці з урочистим написом: "Я повертаю ваш паркет!".



* * *

У компанії мені дуже пасує рядок з пісні Андрія Макаревича: "Как трудно сделать так, чтоб я молчал..."



* * *

- Помираю.

- Нам вас буде бракувати.

- А як мені вас ТАМ бракуватиме!



Аргумент
(грубо кажучи)



- Якщо я буду вибачатися за кожний свій вислів - це буде моїм основним зайняттям, козли смердючі!



Метаморфози


- Подайте мені, будь ласка, плащ.

- Сірий?

- Так, колишній білий.

- Майбутній - чорний.

- Чим далі - тим елегантніше.



Про тлінність


Довелося закомпостувати талончик. А то б він, бідолашний, все одно від старості розсипався...



Батьківщині присвячується


Багато хто у нас неабияк стурбований: як би чого не вийшло. Заспокійтеся, у вас і так нічого не виходить.



* * *

Заходжу до громадського туалету - жінка в темній сукні руки миє. Що за чортівня? Йду до сусіднього - й там баби! Повертаюся, обертається вона - священик. Так що не чортівня, а, дякувати Богу, навпаки.



* * *

Я думаю, стародавнім римлянам стало б соромно, якщо вони дізналися б, як у нас огидно працює їхній водопровід.



* * *

Учора я їв оселедця з тортом. І нічого. Шлунок спрацював нормально. Тільки дуже здивувався.



* * *

Дівчина ритмічно плямкала жувальною гумкою під стукіт коліс електрички. Причому, коли звуки співпадали, коліс було не чутно.



* * *

Людина відчайдушної сміливості - міг годинами стояти на кришці каналізаційного люка.



* * *

Поїзд вповзав у ранок, як черв'як в яблуко.



* * *

Він плював на всіх. Друзям діставалося більше. Вони ближче.



Таємничий зв'язок
Невідомо чому, поява мішені "кабан", що біжить, його жахливо збуджувала...



Епіграма
Аспірант Сергій написав епіграму на аспірантку Іринку, в якій були такі примітні рядки:



"Ірина, ти зірка науки,

Екзюпері ти наших днів!".



Здивовані таким порівнянням, ми спитали в нього: "А чому Екзюпері все-таки?". "Ну, як же, - відповів Сергій, - невже не знаєте чоловіків П'ера і Марію Екзюпері?!"...



* * *

Надмогильний напис: "Спи спокійно, дорогий друг. Ти не в сейсмічній зоні".



Реакція
Дівчина постійно гмукала, читаючи в метро якусь книжку. Іноді вона оглядала сусідів, нібито запрошуючи їх посміятися також. "Зощенко, Гашек, Джером?.." - гадав я, мучачись від цікавості.

Нарешті, зібравшись виходити, вона закрила книжку, і на обкладинці великими чорними буквами вишикувалася назва - "Зубопротезування".



* * *

У вас такий піднесений настрій, як у партизан, які нещодавно завалили поїзд.



* * *

Коли хвалять - не перебивайте.



* * *

Не смійся над чужими почуттями, якщо немає своїх.



* * *



Промучившися ніч, я зрозумів, що комарик спускався з небес, як ангел-хранитель, лише для Цокотухи. На жаль, зараз у його руці не горів маленький ліхтарик. Легше було б прибити.

 

Газета: 
Рубрика: