Із запитанням, як би ви розпорядилися несподіваним багатством, «День» вирішив звернутися до вітчизняних «зірок».
Олесь БУЗИНА, журналіст:
— Багатством можна назвати тільки суму понад мільярд доларів, менші грошові суми — це всього лише достаток. Отже, по-перше, я б зняв якісний фільм. Зараз в Україні дефіцит хорошого кінематографа, тим більше, що ідеї стосовно сюжету у мене вже є. Нещодавно я купив рукопис «Записки німецького офіцера», і у мене народилася думка створити фільм, який би описував Київ 1942 року очима німецького офіцера, і я назвав би його «Матч смерті». По-друге, влаштував би для киян карнавал. Це була б гримуча суміш українських колядок та іншої народної творчості з традиціями бразильських і венеціанських карнавалів. І, безумовно, я б перебудував Хрещатик, оскільки те, що там зараз знаходиться, взагалі складно назвати архітектурою. Це жахливо і негарно. З реконструкції Хрещатика я б почав поступово втілювати у життя свою мрію — перетворювати Київ на столицю світу.
Володимир БИСТРЯКОВ, композитор:
— Насамперед, допоміг би збанкрутілим банкірам, а також кіноакторам, які внаслідок скрутного становища вітчизняного кінематографа залишилися без роботи. Ще зайнявся б пошуком молодих талановитих виконавців і допоміг би їм протоптати дорогу на сцену. Сьогодні на естраді присутні тільки ті люди, у яких є гроші, а за збігом обставин часто вони далеко не талановиті. Адже об’єктивно за 10 років незалежності на естраді не з’явилося імені на зразок Івасюка або Білаша. Тому я вважаю, що дійсно талановитим людям треба допомагати. Я би створив центр, який би займався пошуком молодих обдарованих виконавців. Ну, і обов’язково залишив би гроші на подорожі. Мене завжди цікавили екзотичні країни. Чому б не злітати до Австралії, до Африки, на Кариби чи у Південну Америку? Подорожі дають колосальний заряд емоцій і позитивної енергії, а для творчої людини це дуже важливо.
Світлана БІЛОНОЖКО, співачка:
— Насамперед задовольнила б прохання, які надходять до нас у листах. Переважно пишуть батьки, які просять допомогти сплатити їхнім дітям навчання у вузі. Природно, нам зараз кожну копійку доводиться добувати своєю власною працею, і тому надати такого роду допомогу надто складно. Якби у мене була достатня сума, ми з чоловіком обов’язково б їм допомогли. І, безумовно, вклала б гроші у творчість. Хочеться залучити до фестивалю «Мелодія для двох сердець» якнайбільше людей, особливо з провінції, адже там набагато менше можливостей для самореалізації, ніж, скажімо, у Києві. Я дуже хочу подарувати їм цей шанс, оскільки щоб чогось досягнути — треба боротися, а не сидіти, склавши руки, і чекати Синього птаха.
Володимир ДАНИЛЕЦЬ, дует «Кролики»:
— Звичайно, як кажуть, своя сорочка ближче до тіла, і тому, напевно, побудував би собі, моєму напарнику і шефу красиві будинки, залишив би гроші на подорожі. Але і вклав би гроші у щось потрібне і всім корисне. Наприклад, віддав би велику суму дитячим будинкам і будинкам для літніх артистів, побудував би у Києві красивий храм, зайнявся б меценатством.
