На День Незалежності на Співочому полі у Києві відкрили 57-му виставку квітів. Її тема — «Мелодія українських казок». Над проектом працювали дизайнери комунальних підприємств з утримання зелених насаджень столиці та підприємства «Київзеленбуд». Загальна площа квіткових композицій — близько 2500 м кв. Для їх формування дизайнери вибрали найрізноманітніші квіти — від звичайних однорічних рослин (агератум, тагетіс, бегонія, петунія, альтернатера, цинерарія, колеус) до багаторічних та зрізаних квітів, яких спеціально виростили для цієї виставки. Всього для створення композицій використали близько 300 тисяч квітів. Про особливості роботи над авторською композицією «Жар-птиця» «Дню» розповіла головний спеціаліст ландшафтного дизайну комунального підприємства Оболонського району Світлана КУЗНЄЦОВА.
— Світлано Григорівно, як вам працювалося в казковій тематиці?
— Мені дуже хотілося зробити композицію, яка була б не із зрізаних квітів, які вставляють у грунт і вони там перебувають, як у вазі, а зробити об’ємну клумбу. Так і вийшло: у нас вся птаха зроблена із посаджених квітів — немає жодного зрізу, тобто може існувати скільки завгодно — весь квітковий сезон. Наступного року я хочу зробити такий варіант, як постійну композицію в Оболонському районі. Мені не дуже хотілося робити її жовтою, традиційною, а показати інший погляд на Жар-птицю. Я вирішила зробити її в червоно-рожевому колориті.
Ще є такий момент, як пропорції: коли доросла людина приходить на квіткову виставку, вона має відчути себе трішки дитиною, повернутися в дитинство, казковий світ. Тому розміри цих казкових квіткових персонажів мають бути більшими, ніж людина: треба створити інший вимір, інший простір, інше світосприйняття.
— Коли виникає задум, то ви його спочатку макетуєте на папері, комп’ютері?
— Спочатку я роблю ручний ескіз, а потім — комп’ютерний варіант. Далі під час роботи композиція постійно вдосконалюється, додаються якісь деталі, щось уточнюється.
— Чи є якась мода на певну тематику у квітковому дизайні?
— Є не мода, а певні можливості. Бо кожна квітка має свій кольоровий спектр, кожна рослина по-різному реагує на світло. Одна на сонці тухне, а друга стає яскравішою. Все це треба враховувати. До того ж, якщо поставити собі завдання висадити портрет людини, то, не знаючи особливостей квіток, робота зведеться нанівець: можна висаджувати «Дівчинку з персиком», а вийде «Бабуся з курагою». Причина — обличчя робиться ніби зморшкуватим саме через неправильно підібрані квіти. Тобто характер квіток, характер листячка треба також враховувати. Навіть на цю Жар-птицю я підбирала такі квіти, щоб листя було схоже на пір’ячко. З урахуванням цього робилася посадка.
— Про які тенденції у ландшафтному квітковому дизайні Києва ви можете розповісти?
— Зараз можна говорити про такий момент, характерний для столиці. Ось є газони і ми хочемо на ньому посадити дерева. Але заважають комунікації або там закопані електромережі. Проте вертикаль у цій частині міста все ж треба надати — простір потребує такого доповнення. Отже, якщо ми не маємо можливості зробити класичної посадки, то можемо обіграти простір тим, що додамо туди квіткову скульптуру. Тобто з цього мінуса ми для міста робимо великий гарний плюс. Таким чином, враховуючи можливості міста, ми можемо робити цікаві акценти в озелененні.
