Американські вчені встановили, що написання літер абетки спочатку було пов’язане з образами природи, яка оточувала наших предків у період створення писемності. Виходить, що літери — це не абстрактні знаки, а своєрідні малюнки-символи, що зображають світ довкола нас.
Дослідники каліфорнійського інституту стверджують, що люди при створенні письма спиралися на відповідність між навколишнім світом і тим, що виводила їхня рука. Тому головним чинником при створенні літери була легкість читання, яка забезпечувалася стійкими асоціаціями з різними образами природи — деревами, горами, ріками і под., які виникали при вигляді тiєї чи іншої літери. Iншими словами, американські вчені стверджують, що ми вміємо швидко сприймати текст, написаний від руки, не лише тому, що знаємо літери напам’ять, але ще й за допомогою асоціацій iз візуальними образами навколишнього світу, закладеними в нашій підсвідомості.
Таким чином, при письмі чинник зручної читаності виявляється набагато більш важливим, аніж швидкість і простота написання. Для порівняння можна навести стенографічний метод запису, в якому висока швидкість письма є необхідною умовою, але досягається вона на шкоду зручності та швидкості читання. На користь висновків, зроблених вченими, говорить і те, що букви звичайної абетки людина запам’ятовує набагато швидше й простіше, ніж стенографічні значки.
Дослідження торкнулося не лише способів написання літер у 100 мовах світу, але й деяких графічних символів типу значків торговельних марок. На думку каліфорнійських фахівців, у найбільшій мірі візуальні образи навколишнього світу відображено в ієрогліфічному письмі, яке є, як відомо, найважчим за написанням, повідомляє «Утро.ru».
Доктор Міа Стівенс з південноавстралійського університету, фахівець у галузі лінгвістики, тексту, взаємодії мови і суспільства, пояснює, що дослідники використали в своїх розробках лише «базову» частину абетки, до якої скоротили всі види писемності, що вивчаються. До цього списку потрапили, наприклад, літери T, L та Х. Усі літери різних алфавітів було класифіковано і розсортовано за частотою використання графічних форм, співвіднесених із візуальними образами природи. За словами доктора Стівенс, який би не був у людини почерк, вона все одно пише певні літери з інстинктивним відчуттям їх природної підоснови. Почерк буває дрібний, великий, з нахилом чи без, чіткий або нерозбірливий, але зв’язок окремих символів із образами навколишнього світу залишається незмінним.
Американські дослідники пропонують як «прототип» літер три групи візуальних образів — міські, сільські й такі, що належать до дикої природи. Але доктор Стівенс вважає цю класифікацію дуже спрощеною, пропонуючи трохи інший спосіб. «Ми повинні уважно дивитися навколо і спробувати уявити, що думали наші предки, коли бачили те ж саме», — говорить учений.
