Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як пережити розлучення батьків

У Великій Британії вийшла книжка, написана 10-річною школяркою
15 грудня, 2005 - 00:00
«У ПОШУКАХ ЗАХИСТУ» / ФОТО ОЛЕГА ФЕДОНЮКА / Київ

Маленька жителька міста Рінгвуд у графстві Гемпшир дає поради іншим дітям, як пережити розлучення батьків. Після того як три з половиною роки тому батьки Ліббі Риз розлучилися, вона склала список речей, що допомогли їй осмислити цю подію. Так з’явилася 60-сторінкова книжка під назвою «Допомога, надія і щастя», яка побачила свiт у видавництвi «Aultbea Publishing».

За словами матері Ліббі, Кетрін Лафнен, спершу донька говорила їй, що щоразу, коли вона, граючись із собакою, кидала палицю, вона відкидала від себе щось, що її дратувало. Після цього дівчинка і почала складати список занять, що допомогли їй подолати стрес, пов’язаний із розлученням найближчих їй людей — батьків. Ліббі попросила дозволу в матері скористатися комп’ютером, щоб надрукувати текст книжки. Крім того, вона відправила кілька листів електронною поштою у видавництва. Вже наступного дня школярці зателефонували з видавництва «Aultbea Publishing». Мати дівчинки сказала, що частина грошей, виручених від продажу книжки, перейде дитячій добродійній організації «Save the Children». Голова видавництва «Aultbea Publishing» Чарльз Фолкнер розповів, що Ліббі стала наймолодшим автором, із яким видавництво коли-небудь підписувало контракт. Також стало відомо, що видавництво вже замовило школярці ще дві книжки. Про це пише «The Guardian».

У світовій практиці є приклади видання робіт ще молодшого автора. Так, за словами прес-секретаря «Guinness World Records», наймолодшим письменником стала чотирирiчна дівчинка з Вашингтона, книжка якої під назвою «Як почався світ» побачила світ у 1964 році. Наймолодшим автором серед представників чоловічої статі став шестирічний бразилець, чия книжка була опублікована в 2003 році.

10 ПОРАД ВIД ЛIББI РIЗ

1. Спробуй відпочити. Знайди час для того, щоб побути на самоті. Подивися свій улюблений фільм або почитай книжку. Це відволікатиме тебе від твоїх хвилювань і допоможе розслабитися.

2. Пригадай смішні фрази. Подумай про те, що зазвичай тебе смішить. Пригадай про це у важку хвилину, і це тебе підбадьорить.

3. Мисли позитивно. Прокинувшись уранці, насамперед подивися в дзеркало і голосно скажи п’ять разів: «Щодня я почуваюся дедалі краще!»

4. Досягай поставленої мети. Знайди щось, чого ти боїшся, і спробуй це подолати. Ці досягнення заохотять тебе до нових успіхів.

5. Влаштовуй собі «особливий вечір». В один із найбільш вдалих для тебе днів тижня влаштовуй собі «особливий вечір», під час якого подякуй Богу за все хороше, що Він тобі приніс. Такий «особливий вечір» допоможе тобі прожити від тижня до тижня.

6. Оцінюй минулий тиждень. Пригадай минулий тиждень і виріши, що хорошого тобі вдалося зробити, а також те, які проблеми він тобі приніс. Подумай, як ти можеш змінити ситуацію на краще.

7. Дай волю своїм почуттям. Знайди місце, де ти можеш побути один, і дай волю своїм почуттям: репетуй, кричи, тупай ногами.

8. Стань членом якогось клуб за інтересами, щоб забути про свої проблеми.

9. Почни якийсь новий проект. Наприклад, пов’язаний із тими предметами, які ти вивчаєш у школі.

10. У здоровому тілі — здоровий дух. Якщо ти займаєшся фізичними вправами, у твоєму організмі більшає ендорфинів, що допомагають мозку впоратися з усіма труднощами.

КОМЕНТАР ПСИХОЛОГIВ

Діти іноді вкрай важко переживають розлучення батьків, часто ця душевна травма може вплинути на формування різних комплексів і на все майбутнє життя людини. Розлучення, як вважають психологи, — це стресова ситуація, що загрожує душевній рівновазі дітей.

Розлучення, згідно з даними американських дослідників, завдає великої шкоди психічному здоров’ю дитини. Особливо болісно реагують на розлучення 5—7-рiчні діти, насамперед хлопчики; дівчинки ж особливо гостро переживають розлуку з батьком у віці від 2 до 5 років.

Наслідки розлучення можуть негативно позначитися на всьому подальшому житті дитини. «Битва» батьків у період до розлучення та період після розлучення призводить до того, що в 37,7% дітей знижується успішність, у 19,6% — страждає дисципліна вдома, 17,4% — потребують особливої уваги, 8,7% — тікають із дому, 6,5% — конфліктують із друзями. Про це пише у своїй книжці «Ви і ваші діти. Психологія сім’ї» психолог В. Целуйко.

Як стверджують медики, кожна п’ята хвора на невроз дитина пережила в дитинстві розлуку з батьком. Серед жінок, батьки яких у ранньому дитинстві розлучилися, особливо виражена тенденція заводити позашлюбних дітей. Крім того, особи, які виросли в сім’ях, розбитих унаслідок розлучення, більш схильні до нестабільності у власному шлюбі. Разом із тим деякі психологи вважають, що іноді розлучення може розцінюватися як благо, якщо воно змінює на краще умови формування особистості дитини, припиняє негативний вплив подружніх конфліктів і сварок на її психіку. Але в більшості випадків розставання батьків травмує дитину. Причому великої психологічної травми завдає не стільки саме розлучення, скільки обстановка в сім’ї, що передує йому.

Дослідження зарубіжних психологів показали, що для дитини-дошкільняти розлучення — це руйнація стійкої сімейної структури, звичних стосунків із батьками, конфлікт між прихильністю до батька та матері. Так, діти 2,5—3,5 років реагували на розпад сім’ї плачем, розладом сну, підвищеною лякливістю, зниженням пізнавальних процесів, регресом у охайності, пристрастю до власних речей та іграшок. У найбільш вразливих дітей через рік залишалися депресивні реакції та затримки в розвитку.

Діти 3,5—4,5 років виявляли підвищену гнівливість, агресивність, переживали почуття втрати, тривожність. Екстраверти робилися замкненими та мовчазними. У частини дітей спостерігалася регресія ігрових форм. Найбільш вразливі діти відрізнялися різким зниженням самооцінки, депресивними станами. У дітей 5—6 років так само, як і в середній групі, спостерігалося збільшення агресії й тривоги, дратівливість, невгамовність, гнівливість. Діти цієї вікової групи досить виразно уявляють, які зміни в їхньому житті спричинить розлучення.

За даними вчених, дівчатка старшого дошкільного віку переживали розпад сім’ї сильніше, ніж хлопчики: сумували за батьком, мріяли про шлюб матері з ним, надзвичайно збуджувалися в його присутності.

Найбільш вразливою при розпаді сім’ї виявляється єдина дитина. Ті, хто має братів і сестер, набагато легше переживають розлучення: діти в таких ситуаціях зганяють агресію або тривогу одне на одному, що значно знижує емоційне напруження та рідше призводить до нервових зривів. Душевна травма, завдана дитині розлученням батьків, може по-особливому проявитися в підлітковому віці і вплинути на все життя людини. Тим часом психологи кажуть також і про те, що збереження невдалого шлюбу заради благополуччя дітей може принести цим дітям більше шкоди, ніж користі.

Американські психологи протягом 17 років спостерігали за двома тисячами сімей, 85 пар-учасниць дослідження розлучилися за цей час, відзначає Mozg.ru. З’ясувалося, що конфлікти в сім’ях, що передували розлученню, завдають більшої шкоди душевному стану дитини, ніж саме розлучення. Водночас несподіване розлучення — також не найкраще рішення, попереджають психологи. Особливо важко пережили розлучення ті діти, батьки яких до розлучення старанно приховували від дитини незгоду, що виникла в сім’ї.

Газета: 
Рубрика: