Зірки світової опери, що ще нещодавно здавалися доволі товстими, тепер поголовно стають все стрункішими та привабливішими. Як їм цього вдається домогтися? Адже донедавна оперна примадонна асоціювалася в публіки з «великою бочкою, яка звучить» і її могутня фігура була постійним приводом для іронії. Нині оперні співачки худнуть на очах, а товстунки стають рідкістю...
РІВНЯННЯ НА КАЛЛАС
Джоконда — 92 кг, Аїда — 87 кг, Норма — 80 кг, Медея — 78 кг, Лючія — 75 кг, Альцеста — 65 кг, Єлизавета — 64 кг. Цей перелік жіночих оперних тіл стосується сезону 1953/54, який став поворотним у легенді про Марію Каллас. З «Джоконди» Понк’єллі до вердіївської Єлизавети вона схуднула на 28 кг, перетворившись на абсолютно нову, безтілесну істоту, найбільш помітною частиною в якої були величезні, сильно підведені очі...
До цього дня це схуднення залишається найбільш знаменитим у історії мистецтва, хоч без фірмової трагічної міміки, пластики рук та іншого магнетизму, який гранично оголився після дієти, втраченим кілограмам була б гріш ціна. Проте про них знають навіть ті, хто ніколи не ходив до опери, не чув і не бачив Каллас. Саме після них, як прийнято вважати, з’ясувалося, що жінка з голосом абсолютно не обов’язково має бути жінкою в тілі.
Не є таємницею, що ідеалом Каллас була Одрі Гепберн. У них навіть був спільний візажист, Альберто де Россі, який робив їм схожий макіяж. У 50-ті роки уявлення про жіночу красу формували кіносвіт і висока мода, яка набирала обертів. А для того щоб залізти в діорівський корсет, доводилося замислюватися про цифри, які показують ваги.
ЗМЕНШИЛИ ГУЧНІСТЬ
У наш час причин бути худою в оперних співачок додалося. Точніше — майже не залишилося виправдань для зайвих кілограмів. Головним виправданням завжди була сила голосу. Звичайно, астенічна красуня явно не є вмістищем величезних легень, відповідно на галерці двохтисячної зали її не буде чути. Але якщо в цьому традиційному твердженні і є якась правда, то вона розбивається об той факт, що тепер «голосно» потрібно не всім. Крім опер Верді, Пуччіні та Вагнера в правила доброго тону кожного західного театру, який себе поважає, входить виконання старовинної музики. А там зовсім не обов’язково перекрикувати четверний склад оркестру. Набагато важливіше бути на «ти» зі стилем, мати віртуозну техніку та інші тонкощі, а також відчувати барочний драйв. Саме на цих уміннях побудовано славу Чечилії Бартоллі, у якої зовсім негучний голос. Проте за сучасними оперними мірками ця жінка нормальної статури також вважається мало не товстункою.
РЕЖИСЕРИ ЛЮБЛЯТЬ СТРУНКІШИХ
Головні вороги жирових відкладень — режисери. Крок за кроком вони стають дедалі важливими та визначальними фігурами в сучасному оперному процесі, витісняючи в цій справі диригентів і перетворюючи співаків на будівельний матеріал для своїх концептуальних витівок. Тип примадонни, яка «сама знає, якою має бути Тоска» і яка «в труні бачила цю вашу сучасну режисуру», поступово відходить у минуле. Тепер уся режисура стає більш-менш сучасною, і представникам молодого покоління співаків уже не спадає на думку обурюватися, коли треба співати догори ногами або стоячи під душем. Та й роздягання догола — вже далеко не найризикованіше, що пропонує сьогоднішній оперний театр.
Зрозуміло, що й режисери, й глядачі, й самі співаки розуміють, що важливо, щоб у такій постановці в очі не впадали зайві кілограми. Ніхто вже не приховує, що зовнішні дані й артистизм є для кастингу не менш важливими моментами, ніж уміння правильно взяти верхнє мі-бемоль. Навіть Московська консерваторія не береться вчити співати дівчат більше 48-го розміру. Навіщо гаяти час? Усе одно вони потім у постійному програші будуть. Хай уже відразу на яку-небудь іншу професію переключаються.
ХУДНЕМО ПРАВИЛЬНО
Взагалі-то, якщо замислитися, в прагненні стежити за собою й не дуже випирати з ходових розмірів одягу в сучасному світі успіху, гламуру та фітнесу неважко викрити не лише оперних солістів. Біг ранками і відмова від ситної вечері — вимога часу, що зрівняв співаків з усіма іншими людьми. Але, на відміну від інших, співаки вимушені стежити за правильністю своєї дієти. Бо інакше можна позбавитися головного знаряддя виробництва — голосу. Для зв’язок потрібні вуглеводи — на цьому, напевно, тримаються всі старі міфи про те, що примадонна мусить безперервно поїдати тістечка. Безперервно — не треба. Але яка-небудь «кремлівська дієта», яка саме й полягає у відмові від вуглеводів, тут не підійде. Якщо, звісно, солістка не збирається після неї співати виключно в мікрофон.
ПРИМАДОННИ НОВОГО ТИПУ
Найзручніше в наш час бути правильної статури від самого народження. Модельний ряд оперних див нового типу останнім часом усе ширше. Безумовною королевою краси вважається румунка Анжела Георгіу.
Ще є француженка Наталі Дессей, італійка Стефанія Бонфаделлі, чешка Магдалена Кожена, латишка Еліна Гаранча... Незрозуміло, де вони були раніше. Швидше за все раніше таким просто не спадало на думку співати в опері. Найбільш очевидний приклад — Анна Нетребко, яка починала з титулу «Віце-міс Кубань», потім два роки працювала прибиральницею в Маріїнці, поки Гергієв не почув, як вона співає. У її феєричній кар’єрі пліч-о-пліч йшли гламур і вигострений вокальний професіоналізм. Справжній її зліт почався з партії Донни Анни в зальцбургському «Дон Жуані», де Нетребко бігала босоногою дівчинкою в короткій суконці, і продовжився записом відеокліпів на класичні арії, які розкуповувалися як гарячі пиріжки. А кульмінацією став стадіонного штибу суперпроект з темпераментним мексиканським тенором Роландо Вілазоном, разом з яким Нетребко демонструє всьому світу, що в наш час опера — це гарно, молодо й сексуально.
П’ЯТЬ ГУЧНИХ ІСТОРІЙ ПРО ВАГУ
№1. Вважається, що останньою краплею для Марії Каллас стала рецензія, написана 1952 року на «Аїду» Верді в «Арена ді Верона», в якій єхидний критик писав, що ноги співачки можна сплутати з ногами слонів. Каллас усе життя не могла забути пролитих після цього сліз: саме тоді вона вирішила скинути вагу.
№ 2. У 60-ті роки Герберт фон Караян запропонував Монтсеррат Кабальє, вже цілком знаменитій, заспівати Донну Ельвіру в моцартівському «Дон Жуані» в Зальцбурзі, але за умови схуднення на 20 кг. Вона порвала листа й відіслала його в такому вигляді назад поштою. Цей інцидент став початком тривалої сварки двох світових легенд.
№ 3. Декілька років тому вибухнув знаменитий скандал між лондонським «Ковент-Гарденом» та американкою Деборою Войт. Співачка мала співати головну партію в опері Ріхарда Штрауса «Аріадна на Наксосі». Але цього не сталося через те, що примадонна не влізла в підготовлену для вистави сукню.
Співачка, яка довго й безуспішно боролася із зайвою вагою, отримала компенсацію за дострокове припинення контракту й спробувала відбутися іронічними коментарями. Але незабаром усе ж таки наважилася піти на крайню міру — лягти під ніж хірурга і зробити собі резекцію шлунка, після чого настало довгоочікуване схуднення.
№ 4. Існує легенда, що американська чорношкіра дива Джессі Норман подала в суд на одне видання, що описало таку картину з її життя: співачка не могла пролізти у двері, що вели на сцену, а на пропозицію із співчуттям «спробувати бочком» відповідала, що «в неї немає бочків».
№5. На запитання про стрункість фігури Анна Нетребко розповідала про свою чудодійну «дієту з гамбургером». Один гамбургер у день без картоплі фрі — і більше нічого не їсти. Але все це має відбуватися в Америці — там, на думку зірки, гамбургери найякісніші, зі справжнім м’ясом.
ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ
Любов КАЗАРНОВСЬКА :
— Розмови про те, що вага допомагає оперним співакам співати, — повна нісенітниця!.. Після того як ти відспівала концерт, з’являється відчуття голоду: діафрагма дуже активно працює й тисне на шлунок. Щоб це відчуття порожнечі заповнити, співаки й починають багато їсти. Причому зазвичай віддають перевагу їжі дуже калорійній. Від цього вони й товстішають. Насправді якість співу не залежить від маси тіла. Хороший вокал — це правильна техніка та енергія, яка від тебе йде. Решта — виправдання своєї обжерливості... У день концерту я взагалі нічого не їм! Максимум, що можу собі дозволити, — це один банан... Через сите тіло енергія не проходить, вона йде на перетравлювання їжі. І якщо співак з’їв курку або м’ясо, такого співака нудно слухати: відчувається, що він курку перетравлює. А публіці потрібен співак, у якого палають очі і який енергетично насичує зал.
Анна НЕТРЕБКО :
— У співачки має бути хороше дихання. Коли ти більша, легше утримувати дихання. Спів — величезне фізичне навантаження. Але я бачила співаків менших за мене. Співають чудово! І ще: в оперній музиці є еротика. І розгадати, побачити її не так уже й важко. Класична музика може бути дуже еротичною...
Олена ОБРАЗЦОВА :
— У Театрі Романа Віктюка актори всі були такі стрункі, молоді, й я подумала — а як же я? Працюючи над роллю в спектаклі «Венера в хутрі» я скинула 28 кілограмів! Пожаліла свого партнера Діму Бозіна — він такий тендітний, а за роллю йому доводилося тягати мене на руках (я важила тоді 96 кілограмів)... У мені стільки прагнення жити, що хочеться якомога довше залишатися у формі. Знущаюся над собою — відмовляю собі в розкішних бенкетах, роблю підтяжки, операції у мого улюбленого хірурга- пластика. Усе це зі стражданнями, муками, які ніхто не бачить. У душі я ще дуже молода — чому я маю йти на поводі в часу?
