На сцені ПК КПІ було встановлено видовищну декорацію. За колонадою, розташованою амфітеатром, громадилися висотні московські будівлі. В центрі композиції стояла статуя Ківіна.
Для ведучого в кутку на сцені було поставлено спеціальну споруду, що нагадує дитячий високий стільчик, переобладнаний під середніх розмірів трон. Ще й поблискує сріблом і червоною шкірою. Перед ним розташувалася гіпсово-біла трибунка.
Отже, вставши за неї, 25 лютого о 19.30 пан Масляков відкрив дійство. Він повідомив, що воно має досить хитромудру назву: «Міжнародний відкритий турнір української ліги КВК». Тобто виходило, що в Москві начебто вища КВКівська ліга, а у нас тут буде — українська. Однак, Масляков відразу ж додав, що: «Частка нового КВК (мається на увазі, того, який був через 20 років відновлений 1987 року. — К.Р.) лягла на плечі українських КВКівців». Ось так!
У журі сиділи «Кролики», А.Роговцева, О.Роднянський і екс-киянин художник-стенограф Б.Краснов.
На мій погляд кращі жарти команд були такі: оголошення — «Зараз ви побачите жіноче щастя». З’являється молодий хлопець iз квітами. «А зараз — жіноче нещастя». Виходить другий молодий хлопець, перший дарує йому квіти і вони, обійнявшись, залишають сцену (ХАІ-2, м. Харків).
«Здрастуй Україна — 1/26-а частина суші» (так привіталися «Іркутські декабристи»). Ці ж самі «декабристи» намагалися «розкрутити» українського Женю, який стійко захищав свого холодильника. І коли нарешті вони залементували: «Хоч томатного соку ти нам наллєш?!» Він по-вегетаріанському обурився: «Що?! Ви будете пити кров мертвих помідорів?!!»
«Задовбав цей московський тамагочі. На екрані маленький москалик пригає, нагодувати вимагає. Але годуй не годуй — він все одно живе» («Нафіга», Івано-Франківськ).
Київські «Матадори» перенесли фільм «В бiй iдуть однi старики» в площину відносин Клінтон — Левінські. Монолог президента США закінчувався словами: «Коли мине багато рокiв буде вже iнший президент. Я зайду до нього в приймальню, зупинюсь бiля його секретарки i скажу: «Чуєш, президенте! Дай я!»
«Як умру, то поховайте біля мене Орбакайте» («Дівчата з Житомира»).
Видно, що КВКівці перейшли кордони, й окрім внутрішніх проблем їх стали хвилювати зовнішні, оскільки до біллоклінтонівського секс-скандалу різні команди зверталися неодноразово.
Понад усе глядачам сподобалися іванофранківці, іркутські декабристи й завзяті житомирські дівчата, які встигли навіть «додати» співаючого ректора М.Поплавського — переможця фестивалю «Голосистий павич». Усі улюбленці публіки були відзначені високими оцінками. А щодо інших непогано висловилася Ада Роговцева: «Трійки були поставлені з вірою й надією в майбутнє».
P.S. Захід було проведено не без блиску. Публіка в залі своєю нарядністю також додавала святу лоску. Суворі охоронники жорстко вимагали звільнитися від верхнього одягу, тому студентського народу, закутаного в шубки й ватники, не було. А в перших рядах взагалі знаходився телевізійний і газетний бомонд, серед якого виділялася складністю і нетривіальністю рішення височенна зачіска (з білими, що переходили одна в одну кучерями) у пані з другого ряду. Вона періодично закривала мені половину сцени, пропонуючи милуватися перукарським мистецтвом. Я не в образі. Я отримав задоволення й від одного, й від другого.
