Всесвітню організацію охорони здоров’я серйозно тривожить широка розповсюдженість «бича XXI століття». Виявляється, депресія стала основною причиною відсутності людини на роботі, ця недуга вийшла на друге місце в списку хвороб, які призводять до втрати працездатності. Якщо депресія поширюватиметься такими темпами, то в найближчі десятиліття вона повністю може паралізувати економіку світу, зазначає gzt.ru. Чималий вплив на поширення депресії мала фінансова криза, яка вибухнула в світовій економіці. Вона не лише погіршила матеріальне становище людей, а й негативно позначилася на їхньому психологічному стані, що з часом може призвести до серйозних негативних наслідків для здоров’я. Це обумовлено механізмом роботи нервової системи за екстремальних умов.
Будь-яка неприємна подія, особливо якщо вона відбувається несподівано, спочатку викликає в людини стресову реакцію: відбувається мобілізація всіх ресурсів організму. Він готується до додаткового навантаження, яке ляже на нього у зв’язку з необхідністю швидко й оперативно реагувати на несподівані неприємні події. Проте з часом його ресурси виснажуються, і при тривалому емоційному перевантаженні на зміну збудженню приходить хронічна втома, апатія, відчуття пригніченості. Ці симптоми свідчать про те, що стрес змінився депресією.
При депресії людина не просто сумує або засмучується, а по-справжньому втрачає спроможність отримувати задоволення від життя. Її перестає цікавити все, що було для неї раніше важливим, вона часто проводить вільний час під ковдрою, відвернувшись до стінки. Починаються проблеми зі сном: для депресії характерним є раннє пробудження, о 4—5 годині ранку, після якого людина більше не може заснути. Можуть бути різкі коливання ваги: хтось втрачає апетит і худне, а хтось у спробі «підсолодити» життя починає харчуватися з подвоєною силою й помітно набирає вагу.
І хоча регулярно виходить велика кількість публікацій, присвячених депресії, все ж таки існує дефіцит достовірної інформації про неї, й досі існує чимало міфів, які заважають людям оцінювати реальну небезпеку цієї хвороби. Ось найбільш поширені з них.
МІФ 1. Депресія — це не хвороба, а каприз, тому лікувати її не потрібно.
Реальність. Медики інколи називають депресію «психічною нежиттю»: зустрічається вона часто, але з нею так само рідко, як і з нежиттю, звертаються до лікаря, недооцінюючи її значення. Насправді депресія є справжнім захворюванням, яке потребує лікування, залишати без уваги хворобу не можна, вона може призвести до серйозних наслідків. Тому краще її не запускати, тим більше що з легкою формою на початкових етапах інколи вдається впоратися самостійно. Ну а в серйозних випадках без допомоги фахівця, звичайно ж, не обійтися, і зволікати з візитом до нього не варто.
МІФ 2. Якщо почати приймати антидепресанти, то потім дуже важко від них відмовитися.
Реальність. Історія медицини дійсно знає випадки, коли пацієнти звикали до антидепресантів і насилу могли обходитися без них. Проте сьогодні подібні ліки використовуються доволі рідко: все більшого поширення, особливо при депресивних розладах легкого та середнього ступенів, набувають препарати, виготовлені на рослинній основі, такі як депрім. Його характерною ознакою є те, що він сприяє підвищенню настрою, стимулює фізичну та психічну активність і при цьому не викликає звикання й не впливає на концентрацію уваги. Про безпеку рослинних антидепресантів свідчить також те, що більшість із них продається в аптеці без рецепту.
МІФ 3. Будь-яка депресія потребує серйозного медикаментозного лікування.
Реальність. Насправді для лікування легких форм депресії часто буває досить безрецептурних рослинних антидепресантів, а в більш серйозних випадках — амбулаторного нагляду фахівця, й лише особливо важкі форми хвороби потребують стаціонарного лікування.
Дуже важливо пам’ятати, що до депресивного стану вганяє не так сама ситуація, як особисте до неї ставлення. Отже не варто дрібні неприємності вважати справжньою катастрофою. Адже, як показує практика, життя не зупиняється навіть за доби фінансової кризи й продовжується при будь-якому стані світової економіки.
