Інформацію про це розповсюдив Інститут глобалізації та соціальних рухів (ІГСР). Але в більшості своїй працівники не звертаються до психологів, а страждають мовчки. Зате зростають непрямі ознаки — захворюваність на виразку шлунка та вживання заспокійливих засобів. Чи варто жаліти бідних офісних працівників або все ж заздрити їм?
ЦІНА ПИТАННЯ
На думку експертів ІГСО, причинами епідемії неврозів можуть бути командний стиль керівництва, агресивна обстановка в колективах та недостатній відпочинок.
— На стан психіки персоналу впливає незахищеність людей від широко вживаних істеричних методів керівництва — дорікань, у тому числі й публічних, покарань, морального тиску, — вважає заступник директора інституту Василь Колташов. — Адже у них майже немає профспілкових організацій, отже, скаржитися на свавілля нікому, пишуть izvestia.ru. Іншими чинниками, які сприяють появі неврозу, виявляється страх — втратити роботу або викликати невдоволення начальства, перевантаження надмірними обов’язками та примушування до переробітку. У багатьох компаніях відпустка скорочена, а вихідним буває лише один день на тиждень.
Крім того, на самопочуття та настрій людей часто негативно впливають умови роботи. Приміщення офісів часто оздоблюють дешевими матеріалами, і, як наслідок, виникає сильне випаровування формальдегідів, у ковролінових покриттях нагромаджується пил, на меблях — статична електрика. У приміщеннях, обладнаних за принципом «open space», тобто «відкритий простір», нерідко дуже тісно, не дотримуються норми комфортних умов праці — не менше ніж 6 кв.м на людину. Фірми економлять на освітленні та вентиляції, неякісних офісних обідах, дешевій розчинній каві. Довгими годинами люди знаходяться за комп’ютером. До цього додаються вимушене неприємне спілкування, агресія колег. Проте кількість бажаючих отримати роботу в комерційних фірмах, особливо великих, не зменшується. Це й зрозуміло — в більшості з них зарплата значно вища середньої по країні, а умови праці все ж кращі, ніж у бюджетних організаціях або на виробництві (можливості кар’єрного росту, навчання, сучасна офісна техніка, соцпакет тощо).
ЩО ЗА ДІАГНОЗОМ?
Неврозом називають різні розлади психіки, при яких не відбувається органічного пошкодження головного мозку. Виражається він передусім в астенії — повному занепаді сил та бажань, пітливості, частому серцебитті, порушенні сну. Неврози поділяються на неврастенію (дратівливість, болі у м’язах незрозумілого походження, несприймання гучних звуків, у жінок — плаксивість тощо), різні фобії (страхи), істеричний невроз та невроз нав’язливих станів...
Кращим методом лікування є ліквідація чинника, який спричинив невроз. Застосовуються також ліки-транквілізатори, гіпноз, фізіотерапія, психоаналіз, НЛП та інші методики. Якщо не лікувати невроз, це може стати початком важкої депресії.
Традиційно фахівці в галузi управління виділяють три стилі керівництва: директивний (одноосібний), демократичний (колегіальний) та ліберальний (анархістський). Однак більш сучасні дослідження не обмежуються цим. Відомий американський соціолог Деніел Големан вважає, що керівних стилів шість: визначне лідерство, консультуюча опіка, об’єднуюче заохочення, демократична підтримка, націленість на результат без сентиментів, командно- загрозливий контроль.
Але думки багатьох вчених сходяться у тому, що більшості комерційних компаній властивий саме командний, директивний стиль керівництва. Причин декілька: ієрархія у них часто спочатку будувалися за армійською моделлю (командир — підлеглий), лідером нерідко стає сам власник, який не завжди володіє реальними лідерськими властивостями, брак компетентності в управлінні він замінює жорсткістю, послуги фахівців з управління вважаються непродуктивними витратами.
ЗВ’ЯЗАНІ ОДНІЄЮ МОТУЗКОЮ
Модні нині методики «тімбілдінгу», тобто об’єднання працівників в одну команду, прийшли до нас не просто із Заходу. Спочатку їх вигадали для реабілітації ветеранів американської армії, які страждали «синдромом В’єтнаму» — втратою сенсу життя, відчуттям самотності, непотрібності, невмінням вписатися у мирне життя. Але психологи швидко зрозуміли, що метод можна використати і в бізнесі.
«Мотузяний» або «екстремальний», тренінг для офісних працівників полягає частіше за все у тому, що службовців однієї компанії вивозять на природу й пропонують низку завдань, які розвивають командні навички...
Багато хто з фахівців, які попрацювали у західних компаніях, зазначають, що не тільки наші бізнесмени переймають прийоми західної офісної культури, але й західні менеджери поступово опановують слов’янський директивний стиль: догани підлеглим, спонукання до роботи понад норму, зневага до інтересів рядових співробітників. На жаль, серйозних досліджень цього феномена досі не зроблено...
