I з ожеледицею у нас починають боротися тоді, коли травматологи починають виступати по телебаченню, та й то — не завжди. І якщо центральні вулиці ще хоч якось чистять і посипають, то у провулках і дворах найчастіше народ сиплеться, як яблука з дерев минулої осені. Результати падінь різні: від забитих ділянок і вивихів, до переломів і черепно-мозкових травм. Що порадять фахівці, щоб убезпечити себе від поламаних місць, якщо піску із сіллю, схоже, на всіх не вистачає?
Перша порада, хоч як це дивно, стосується тих, хто вже встиг упасти на льоді чи мокрому асфальті. Зрозуміло, що з переломом ноги одна дорога — до травмопункту. Але наші люди чимось схожі на героїв бойовиків класу «В», у них може бути зламана шийка плечової кістки, кисть не працюватиме, струс мозку в наявності, а вони йдуть на роботу замість того, щоб викликати лікаря... Науковий співробітник Центрального інституту травматології й ортопедії, доктор медичних наук Гурген Кесян розповідає про особливості зимового ожеледичного травматизму. За його словами, найчастіше зазнають травм при падінні люди похилого віку. Їхній потік у травмопункти збільшується, як правило, після обіду. Але не менший відсоток пацієнтів доставляють й у ранкові години, коли люди поспішають на роботу. Серед них, до речі, більше за все тих, хто приходить до лікаря наступного дня, а то й через кілька діб. Потерпають і чогось очікують. Очевидно — ускладнень.
Насправді убезпечити себе від падінь можна лише в один спосіб — бути гранично уважним і не бравувати власною спритністю. Навіть блискавична реакція не завжди рятує. Якщо ж ви нею володієте, то в момент падіння потрібно швидко згрупуватися та розслабитися, прикладаючи зусиль, щоб удар не прийшовся на якусь одну точку, найкраще спробувати перекотитися, гасячи та розподіляючи інерцію удару. Загалом, валитися «мішком», але не долілиць.
Багато хто, особливо чомусь жінки, нерідко падають на спину, серйозно травмуючи потиличну частину голови, повідомляє pravda.ru. Це надзвичайно небезпечна травма, й навіть якщо після падіння ви прийшли до тями і головний біль відступив, усе одно потрібно піти до лікаря, щоб виключити вірогідність внутрічерепної гематоми, забитого місця чи тріщини в кістці черепа. Якщо падаєте назад, зробіть спробу спочатку присісти, а потім уже перекочуватися на спину.
Інші, перед тим як упасти, з останніх сил намагаються втримати рівновагу, виробляючи руками та ногами такі кульбіти, що стає страшно за їхні кістки. Адже після таких вправ, утративши орієнтацію, ви можете впасти на будь-яку точку під найбільш травматичним кутом. Отже, головне правило при падінні — це не падати на одну точку, а розподілити силу удару по всьому тілу.
ЯК ЗВЕСТИ РИЗИК ПАДІННЯ ДО МІНІМУМУ?
— Забудьте на обмерзлій дорозі про шпильки й узагалі про високі підбори. Взуття вибирайте з рифленою, нековзною підошвою, що, до речі, багато в чому залежить від матеріалу, з якого вона зроблена.
— Виходьте з будинку завчасно, щоб нікуди не поспішати.
— На зупинці стойте подалі від краю дороги, щоб, біжучи до автобуса, що підійшов, не послизнутися та не потрапити під колеса. Те ж саме, але ще в більшій мірі стосується залізничних платформ.
— Не перебігайте дорогу перед автомобілями. Їхній гальмівний шлях узимку буває просто непередбачуваним, а у вас усе одно не вийде бігти швидше за залізний агрегат на колесах...
