Тиждень у Києві гостювала команда фахівців зі всесвітньо відомого японського дзюдоїстського центру "Кадокан".
Бесіду вів Олександр ІНГУЛЕЦЬ
Кореспондент "Дня" зустрівся з керівником делегації, професором держуніверситету з міста Ібаракі Такасі Огатою.
- Огато-сан, відстань між Японією та Україною аж ніяк не назвеш близьким світом. Що спонукало вас здійснити цю подорож?
- Ми пропагуємо ідеї свого національного виду спорту в багатьох країнах земної кулі. Відтоді, як Анатолій Новиков виборов 1972 року на Олімпіаді у Мюнхені бронзову медаль, а чотири роки потому на Іграх у Монреалі Сергій Новиков та Валерій Двойников посіли відповідно перше і друге місця, спливло чимало часу. Після тих успішних виступів про помітні виступи українських дзюдоїстів чутно не було (в нашому центрі існує спеціальна служба, котра стежить за появою "зірок" в інших країнах). Тож склалося враження, немов цей вид спорту у вас просто зачах.
Тому, коли керівництво "Кадокана" одержало листи від кількох функціонерів дзюдо з проханням надати українським майстрам допомогу, а потім під час великого міжнародного семінару в Мюнхені голова української комісії з присвоєння данів фахівцям та спортсменам дзюдо пан Геннадій Арзютов у особистій зустрічі з керівником міжнародного відділу "Кадокана" Макото Інокума підтвердив це запрошення, ми відразу відгукнулися і створили спецбригаду для відвідання України, а разом із нею Казахстану та Туреччини. До речі, торік ми побували у ваших сусідів з Естонії, Болгарії та Румунії.
- Хто увійшов до складу делегації та які завдання поставили перед собою?
- Переважна більшість моїх колег - за фахом поліцейські, які охороняють станції токійського метро. Вони представляють усі вісім вагових категорій і носять пояси від 5 до 7 данів. Тобто є фахівцями високого рівня.
Головне ж наше завдання полягало в тому, щоб залучити українських борців до ідей "Кадокана", допомогти їм зрозуміти найсуттєвіше та найцінніше з цього вчення.
Мені особливо сподобалося, що всі 67 тренерів і фахівців дзюдо з різних куточків країни, працювали вельми цілеспрямовано й у підсумку одержали від центру "Кадокан" спеціальні свідоцтва, що засвідчує їхню кваліфікацію і право мати власних учнів.
- Тобто, ви задоволені результатами цього виїзного семінару?
- Так. Тільки, на жаль, не вдалося зустрітися, мабуть, через їхню зайнятість із керівництвом федерації дзюдо та спортивними функціонерами України, що принесло б обопільну користь. Зокрема, ми б могли вирішити питання відкриття у вашій країні регіонального філіалу "Кадокану".
- Ви сказали, що ваші колеги - переважно охоронці метрополітену. Після того як терористи з секти "Аум сінрікьо" шкідливими речовинами отруїли чимало безневинних людей на одній із токійських станцій, і цей злочин, як відомо, набув великого розголосу і викликав обурення в світі, до яких запобіжних заходів вдалася поліція, аби подібне не повторилося?
- Зокрема, нині не тальки на всіх перонах метро, а й на вокзалах та інших місцях великого скупчення людей, патрулюють посилені наряди з службовими собаками, які намуштровані на виявлення токсичних речовин, наркотиків, вибухівок тощо. Крім того, і поліція цього не приховує, там же постійно чергують агенти в цивільному, завдання яких стежити за пересуванням усіх підозрілих осіб. Так що, коли, приміром, бабуся з клунком чи Дід Мороз у передноворічну ніч попросить вас пред'явити документи, не дивуйтеся і не пручайтеся. А ще на входах і виходах встановлено під різними кутами кінокамери, так що приховати або "випадково" десь залишити валізу з вибухівкою, чи з іншою небезпечною для життя людей "начинкою" практично неможливо.
Проте стопроцентної гарантії безпеки не дасть ніхто. Як мені відомо, свого часу, щось подібне сталося в Москві й Баку. Лишається покладатися на професіональну підготовленість і наших, і ваших поліцейських, а цьому, безперечно, сприятимуть швидка реакція і фізична підготовленість, здобуті під час занять дзюдо, карате, самбо та іншими видами єдиноборств.
- Чим ви можете пояснити той факт, що європейські спортсмени дедалі частіше починають переважати японських майстрів під час різноманітних міжнародних турнірів?
- У гонитві за очками й перемогами багато хто забуває про філософський сенс нашої національної боротьби. Для японців дзюдо - це передусім гармонія тіла й духу, ще краса технічних дій і нестримний політ думок. Без цього всього - дзюдо нагадує жебрака, хоча й убраного в розкішні шати.
- І останнє традиційне запитання: як Київ, люди, страви?
- Можу тільки уявити, як тут гарно навесні. Море зелені, сповнений внутрішньої мудрості Дніпро, красень Софіїський собор, національний музей побуту просто неба в Пироговому... У такому місті повинні жити красиві, доброзичливі люди, які завжди радо можуть зустріти гостей і пригостити їх, знаєте, такими великими вареними пиріжками з м'ясом, присмачуваними шкварками, цибулею та сметаною. І що воно так є насправді, ми пересвідчувалися не один раз. Тож, до нових зустрічей, друзі!
