Зваживши, що Україна є найбільшою країною Європи (якщо,
звісно, не враховувати східну сусідку), ми є дуже привабливими не тільки
як територія для збуту продукції, а й у сенсі довгострокових інвестицій.
Отже сподіваємося, що крім існуючих восьми центрів з обслуговування техніки,
можливе налагодження виробництва японської електроніки і власне в Україні.
Більшість подібних акцій, які проходять у Києві, уже давно
вважаються «жлобськими» — не стільки за витраченими коштами, скільки за
стилем проведення. Натомість японці навіть кожне вживання прийменника «загальновідомий»
чи «всесвітній» виробник щодо своєї фірми підкріплювали безліччю всіляких
графіків. До того ж пресі було надано повну інформацію про історію фірми
та її плани щодо майбутнього в Україні. Потім був ленч, на якому японські
бізнесмени були разом із запрошеними журналістами (а не за щільно закритими
дверима в сусідньому приміщенні, як то буває найчастіше), тож можна було
вільно поспілкуватися з ними. В ситуаціях, коли столичним журналістам не
вистачало знання англійської мови, вдавалися до мови жестів. Цьому дуже
сприяла горілка, яку з ентузіазмом, незважаючи на те, що все відбувалося
у першій половині дня, пили й японці, викликавши цим хвилю задоволення
у наших співвітчизників, які, взагалі-то, не дуже стримані щодо міцних
алкогольних напоїв. Взагалі, японська манера вести справи захоплює: якщо
директор банку розорив вкладників, він гірко плаче і просить вибачення;
потерпілі від крадіжок директори фірм, зібравшись разом, роблять собі харакірі
— дуже милі, чесні і, головне, сумлінні люди.
№194 10.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»