— Раніше команді України з діючим чемпіоном світу в офіційному поєдинку зустрічатися не доводилося, — говорить головний тренер «Динамо» Йожеф Сабо. — Ми знаємо, що в Парижі на нас чекає важка гра. І дуже серйозно готуємося до неї. Результат її виключно важливий як для нас, так і для господарів поля. Для Франції він, гадаю, навіть важливіший, бо чемпіони світу знаходяться зараз у групі позаду України з відставанням у два очка. І у разі ще однієї осічки можуть опинитися поза фіналом чемпіонату Європи.
— Ви були на матчі Англія — Франція? І як вам гра чемпіонів світу?
— За поєдинком на «Вемблі» я спостерігав по телевізору. А в Лондон літали Веремєєв і Колотов, який напередодні дивився і матч молодіжних збірних цих країн. У нас є не тільки повний запис, а й уся інформація, що стосується тієї захоплюючої і багато в чому повчальної гри, в якій Франція виглядала дуже пристойно. Після деякого природного спаду, котрий пішов за перемогою на чемпіонаті світу, французька команда грає могутньо, злагоджено і на хороших швидкостях. Вона у чудовій формі, як і рік тому. Франція — чемпіон світу! І цим все сказано.
— У нашого найближчого суперника й у Москві, і в Лондоні дуже грізною виглядала зв’язка Зідан — Анелька, котра багато в чому зумовила перемогу французів у матчах з Росією та Англією. Що ви зробите для нейтралізації небезпечного дуету?
— Питання це стоїть перед тренерами всіх збірних, що зустрічаються з командою Роже Леммера. І як ми збираємося грати проти цієї грізної парочки, нехай поки залишиться нашим секретом. Але мушу зауважити, що ми не збираємося замикатися лише на проблемі Зідан — Анелька: у чемпіонів світу в кожній лінії є яскраві особистості, здатні вирішити долю будь-якого матчу. Франція сильна передусім командною грою, їй властивий свій почерк. Ми, тренери, повинні вгадати, яку вона обере тактику і запропонувати свою контргру. Окрім названих вами футболістів, там є й інші чудові майстри — Петі, Демаш, Дюгаррі, Джоркаєфф, Блан. А візьміть захисника Тюрама, який увесь час гостро атакує і дуже надійний в обороні. Це чудово збалансований колектив, без слабких місць. Грати проти нього цікаво.
— Та все ж Зінеддін Зідан — найяскравіша зірка у збірній Франції, її ключова фігура. Як думаєте грати проти нього — персонально, позиційно? Якщо він отримає на полі свободу дії — біди не обберешся.
— Щастя мати в команді такого висококласного гравця, як Зідан. І закономірно, що за підсумками минулого року його визнано найкращим футболістом світу. Діяти проти нього один на один справа практично безнадійна. Персонально опікати його все одно, що ловити вітер в полі. Краще, напевно, Зідана зустрічати, аніж ганятися за ним всюди. Хто і як «триматиме» плеймейкера французів, зараз не скажу. Ми все вивчимо, обговоримо і на заключному зборі відпрацюємо. Одне лише зауважу: зробимо все можливе, щоб позбавити Зідана свободи дій і вибору. Що з цього вийде, покаже матч у Парижі.
— У міжсезоння Франція провела на рівні збірних команд два поєдинки, а Україна — жодного. Ізраїльтяни в останній момент відмовилися від раніше запланованої гри з нами. Ця обставина вас, Йожефе Йожефовичу, сильно засмутила?
— Якщо брати до уваги зустріч iз командою Ізраїлю, яка не відбулася в лютому, то тут особливої біди не бачу — вона ніяк не вписувалася у графік підготовки до матчів Ліги чемпіонів футболістів київського «Динамо», котре становить основний кістяк збірної країни. Необхідну ігрову практику динамівці отримали в серії контрольних поєдинків, включаючи зустріч в Італії з «Міланом». На руку збірникам і участь у Лізi чемпіонів, де їм протистояв у чвертьфіналі клубний чемпіон світу мадридський «Реал». Перемога на «Олiмпiйському» (2:0) додасть їм упевненостi у власних силах. А от у кандидатів з «Шахтаря», «Карпат», московського «Торпедо» такої практики немає. І вони навряд чи її отримають, що не може не турбувати тренерів збірної. Для цих хлопців матч із Ізраїлем був би дуже доречним, але всі суперники хочуть грати з основним складом збірної України. І коли такої гарантії не отримують, слідує відмова.
— Сьогодні у Тбілісі відбудеться матч з командою Грузії?
— У першому таймі ми виставимо приблизно такий же експериментальний склад, як і торік з Польщею. Чому? По-перше, хочеться побачити в ділі якомога більше кандидатів до збірної і дати їм до того ж ігрову практику. Зрозуміло, її явно бракуватиме. Але це все ж краще, аніж її повна відсутність. А по-друге, динамівські збірники навряд чи зуміють належно відновитися. Можливо, кияни зіграють з Грузією один тайм.
— У нас, як і французів, є свій зоряний дует Шевченко — Ребров. Його неабияк побоюються всі суперники по групі. Ви задоволені їхньою підготовкою і сьогоднішньою грою?
— Обидва лідери збірної, як і їхні товариші по національній команді і клубу «Динамо», дуже серйозно попрацювали взимку і заклали хороший атлетичний фундамент на весь рік. Щоправда, в ігровому плані Андрій виглядає сьогодні дещо краще за Сергія. Пояснюється це ще й тим, що Ребров хворів і йому зараз треба трохи набрати форму. Знаючи добре Сергія, переконаний, він найближчим часом її обов’язково набуде. І знову постане тим грізним форвардом, яким був торік, коли став кращим футболістом України за підсумками опитування газети «Український футбол». Шевченко ж нині в повному порядку. На мій погляд, Андрій вийшов сьогодні на інший, більш високий рівень гри, де він тягне всю команду. Його потенціал величезний, і дай Боже, щоб кар’єра талановитого юнака йшла надалі по висхідній. Це ж повною мірою стосується і Реброва. Працювати з цим дуетом одне задоволення. І він, повірте, здатний на багато що.
— Ви, як і раніше, вважаєте, що у збірної Росії, котра повністю оновила тренерський склад, є шанси потрапити до фінальної частини ЧЄ-2000?
— Турнірна ситуація у наших сусідів непроста — дуже багато втрачено на старті. Однак я завжди говорив і повторю ще раз, що хороші гравці у Росії є. Головне — створити з них бойову команду, об’єднану спільною метою. Бишовець був один. Зараз же є команда, тренерський штаб. І я бачу, що їх підтримує федерація, інші тренери клубів вищої ліги. Атмосфера навколо збірної сьогодні явно змінилася на краще. Відбіркових ігор попереду ще досить багато. І поки є хоча б один шанс зачепитися за фінал, упевнений, Росія буде боротися за нього до кінця.
— Почалося друге коло чемпіонату України. А серед фахівців і тренерів не вщухає дискусія з приводу кількісного скорочення вищої ліги. Яка ваша точка зору на цей рахунок?
— Я прибічник скорочення команд у вищій лізі. І от чому: календар у збірної країни дуже напружений. Як напружений він і для найсильніших клубів, котрі щороку виступають у європейських кубках. Адже з серйозною реорганізацією їх УЄФА, турніри стануть ще більш тривалими і зажадають від учасників значно більших витрат — фізичних, моральних, фінансових. Але, мабуть, головними аргументами на користь такого скорочення є фінансова убогість і слабкість команд з низів турнірної таблиці. Скорочення з 16 до 14, а може, і до 12 клубів у вищому дивізіоні піде, на мій погляд, українському футболу тільки на користь — підрівняється склад учасників у вищій лізі, зросте конкуренція за призові місця, вивільниться більше часу і коштів для участі в єврокубках, а у збірників більш ритмічним і збалансованим стане міжнародний календар.
— Однак уже й сьогодні чимало регіонів не представлені у вищій лізі. А після скорочення, образ з боку вибулих у нижчий клас і зовсім не обберешся...
— Згодний, уникнути образ не вдасться. Але хіба це нормальне явище, коли футболісти і тренери по кілька місяців не одержують зарплатню, преміальні? Як можна тренуватися по 2 рази на день, не отримуючи ніяких грошей, не маючи належного харчування, прийнятних умов для занять і реабілітації? Адже у тренерів і футболістів є сім’ї. Як бути їм? Візьму рідне Закарпаття. Колись цей регіон був для України, та й не тільки для неї, футбольним клондайком. Скільки тут було самобутніх команд! А де вони сьогодні? Де нові Комани, Турянчики, Гаваші? Їх немає, як немає і класних команд. Така ж гнітюча ситуація на Луганщині, вже давно не представленій у вищому світі. Адже тутешня «Зоря» була колись чемпіоном Союзу! Тут грали майстри, чиї прізвища знала вся країна, — Васенін, Куксов, Журавльов, Ткаченко та інші. А фінансове банкрутство одеського «Чорноморця» — хіба це не біда для українського футболу? Переконаний, у цьому питанні треба бути жорстким і послідовним і не вдовольнятися містечковістю — тільки фінансово міцні і добре укомплектовані клуби мають грати у вищій лізі.
— Усього через 4 дні після найважчого поєдинку в Парижі вже у Києві збірна України приймає команду Ісландії, що засмутила минулої осені і Францію, і Росію. Суперник, прямо скажемо, нелегкий і непередбачуваний. Чи володієте ви новою інформацією про нього?
— Сьогодні без інформації про суперників працювати неможливо. У нас її цілком вистачає про всі команди групи, у тому числі і про Ісландію. Це дуже міцний горішок, і ми налаштовуємося на майбутню гру з нею з усією серйозністю. До цього спонукають нас і 5 очок, відібраних вдома ісландцями у збірних Франції (1:1) і Росії (1:0), що зайвий раз підтверджує силу і амбітність північної команда. Останній тиждень березня, думається, багато що прояснить унашій групі.
— Йожефе Йожефовичу, назвіть, будь ласка, гравців команди, котрі готуються до найближчих матчiв.
— Воротарі Шовковський («Динамо») і Воробйов («Торпедо» Москва, Росія). Захисники: Микитін, Попов, Коваль (усі — «Шахтар»), Головко, Ващук, Лужний (усі — «Динамо»), Скрипник («Вердер»), Мізін («Карпати»). Півзахисники: Гусін, Кирюхін, Косовський, Кардаш (усі — «Динамо»), Калитвинцев («Трабзонспор», Туреччина), Ковальов («Шахтар»), Цихмейструк (ЦСКА). Нападаючі: Шевченко, Ребров, Коновалов (усі — «Динамо»), Скаченко («Торпедо» Москва, Росія), Нагорняк («Шахтар»).
