Восени солістка Національної опери України Лідія Леонідівна відзначить ювілей — 30-річчя творчої діяльності. Але схоже, співачці ніколи задумуватися про круглі дати. Вона багато працює. Часто гастролює з концертами. Двічі на місяць виступає у виставах на сцені Київської опери. У «Князі Ігорі» та «Богемі» партії Ярославни та Мімі — належать до кращих досягнень співачки на сцені. Владна княгиня і скромна паризька дівчина — образи дуже різні. У обох є жіночність, жертовна любов і беззахисна ніжність.
Головну партію в опері «Турандот» можна назвати «зоряним часом» акторки. Публіка, захоплена царственим виглядом Турандот і бездоганним вокальним прочитанням партії, влаштувала овацію Лідії Леонідівні. Протягом довгих тижнів і місяців перед прем’єрою співачка постійно «жила» своїм новим образом. Вона не залишала без уваги жодну деталь. Хода, жести, міміка, постава — тут потрібно знайти щось нове, особливе. Адже принцеса Турандот — персонаж прекрасної казки, овіяної екзотикою Стародавнього Китаю.
З нещодавніх концертних виступів співачки київській публіці особливо запам’яталася її участь у концерті, що був організований клубом «Ротарі-Печерськ». У програмі прозвучали вальси з її оперного і камерного репертуару. Особливо натхненно Лідія Забіляста виконала арію Маргарити з «Фауста» Гуно. Публіка почула відому музику по-новому. Виявилося, що ритмами вальсу просякнута ця і багато які інші всіма улюблені оперні арії. Вальс у оперній музиці часто перетворюється на світлий і тріумфуючий гімн кохання. Забіляста зуміла вибудувати свій виступ особливим чином. Сторінкою класичної оперети став дует із «Веселої вдови» Легара, виконаний із Василем Грохольським. А «Дніпровський вальс» Ігоря Шамо із запаморочливо високими фіоритурами гідно увінчав представлену співачкою низку вокальних вальсів.
Не можна не сказати і ще про два яскраві концертні виступи співачки останнім часом. У концерті, присвяченому 65-річчю Стефана Турчака, що проходив на сцені Національної опери, Забіляста виконала арію Лізи з «Пікової дами». Цей виступ був особливим. Участь у концерті пам’яті маестро співачка вважала справою честі. А у великому весняному гала-концерті провідних солістів Національної опери Забіляста разом із Романом Майбородою виконала дует із «Трубадура». Її тембр має щасливу особливiсть — його миттєво пізнають і він завше спонукає слухача «проживати» всі відтінки емоційного стану її героїнь. Дует завершував концерт і не на жарт сколихнув душі глядачів. Адже за лічені хвилини в нас на очах розгорнулася картина відчайдушного кохання, жертовної відданості й фатальних помилок.
Окрім того, нещодавно Лідія Леонідівна знайшла час для «шефського» виступу з великим сольним концертом перед учнями однієї з київських музичних шкіл. У цій школі на вокально-хоровому відділенні навчається її син, який, цілком можливо, стане співаком, оскільки вже зараз виявляє велику цікавість до вокалу й має намір заспівати дует зі своєю мамою...
На почесному місці вдома у Лідії Леонідівни стоять дипломи, які підтверджують факт визнання її як співачки знаменитим «пармським судом». В Італії вважається, що саме в Пармі оперний співак зазнає найбільш упередженого суду публіки. І якщо навіть у Пармі його визнали, це означає, що рівень співака відповідає вимогам досвідчених італійських оперних театралів. З цієї нагоди навіть видається спеціальний сертифікат. А нашою співачкою були зачаровані настільки, що навіть запропонували їй залишитися в Італії назавжди. Але Лідія Леонідівна зробила вибір на користь України.
Особливою сторінкою біографії Лідії Леонідівни було стажування в італійському театрі Ла Скала. Своєю працею і талантом вона завоювала право удосконалитися у вокальній столиці світу, у кращих італійських майстрів співу. Незабутніми були заняття зі знаменитою співачкою Джулеттою Симіонато, яка свого часу була постійною партнеркою Марії Каллас. Багато уроків записувалася на магнітофон, і Лідія Леонідівна досі може їх прослуховувати, відновлюючи в пам’яті всі поради італійських майстрів бельканто. Сталося так, що рік перебування Забілястої в Мілані був ювілейним роком Мусоргського. Тому виступити в італійському репертуарі на сцені легендарного театру їй не довелося. Хоча було організовано багато концертів у різних містах Італії. Два з них пройшли на малій сцені театру Ла Скала — Пікколо Скала. І, окрім того, безцінним творчим багажем для співачки стали партії, що були вивчені під керівництвом італійських педагогів. Це головні партії в операх Дж.Пуччині «Мадам Батерфляй» і «Богема», які Лідія Леонідівна й досі з успіхом виконує на київській сцені, а також партія сопрано в «Реквіємі» Верді і ретельно пророблений «Таємний шлюб» Д. Чімароза.
Артистична біографія Забілястої примітна й тим, що співачці довелося довгий час працювати солісткою ансамблю під керiвництвом Віктора Іконника. Величезний репертуар, заспіваний в роки роботи в ансамблі, вигідно відрізняє Забілясту від багатьох інших оперних співачок. Адже заспівати таку кількість старовинної і духовної музики, мес, кантат і ораторій — це означає прожити ще одне артистичне життя. І Лідії Леонідівні це блискуче вдалося. Її «стилістичне чуття» бездоганне, адже вона стикалася з музикою найрізноманітніших епох, жанрів і стилів. Хочеться сподіватися, що творчий ювілей співачки буде ознаменовано її сольним концертом на сцені театру.
Хто знає, можливо, набутий унікальний досвід (оволодіння і камерним, і оперним репертуаром, стажування в італійських майстрів) згодом дозволить співачці виявити себе у вокальній педагогіці. Але завтрашній день співачки — це насамперед — нові партії і нові концертні програми, на які з нетерпінням чекають численні шанувальники таланту співачки.
