Ще здавна видатний оратор Цицерон назвав науку про красномовство «матір’ю усього того, що добре зроблено і добре сказано». З наукової точки зору, риторика розглядається як синтез науки і мистецтва усної публічної переконуючої комунікації, або простіше, це мистецтво переконання живим словом. І сьогодні значення її важко переоцінити, оскільки риторика охоплює усі сфери людської діяльності. Але не все те, що ми говоримо, твориться риторичними засобами. Мова сама по собі є універсальним засобом спілкування, риторика же починається лише відтоді, коли в людині відбувається процес усвідомленого переосмислення усієї своєї мисленнєво- мовленнєвої діяльності, або, якщо говорити простіше, усього того, над чим людина замислюється і яким чином вона передає думки словами.
Олена Анатоліївна вважає, що за такими загальними визначеннями риторики утаємничено її справжній зміст. Адже ще з давніх-давен риторика та ораторське мистецтво вважалося Божественним даром. І тому добре, якщо у молодої людини вже є природні здібності до красномовства, але будь-що для свого самовдосконалення необхідно докладати чимало зусиль.
Центр риторичної культури, безперечно, є унікальним закладом. Насамперед своїм існуванням на благодійницьких засадах. Кожен у нашому житті розпоряджається власними грошима на власний розсуд. Хтось купляє третій автомобіль, чиїсь діти навчаються за кордоном, а хтось вирішує вкласти кошти у справу, яка б приносила користь та задоволення іншим. У даному випадку існування подібного закладу є реальним доброчинним внеском у розвиток риторичної культури.
Під час занять у центрі обговорюються найрізноманітніші теми. Як правило, пов’язані вони з історичними подіями та датами. А насамперед — із багатоаспектною риторичною проблематикою: культурою мислення, мовлення, спілкування та виконавської майстерності. Підґрунтям для цього є такі дисципліни, як етика, філософія, психологія, історія, літературознавство, мовознавство та інші. Тут звучить класична та сучасна музика, проходять різноманітні читання, обговорюються актуальні молодіжні питання, виголошуються промови, практикуються артикуляційні вправи та вправи для правильної дикції. У стінах закладу молодь тренується вільно триматись перед аудиторією, не ніяковіти в журналістських та наукових колах. А ще відвідувачі центру разом бувають у театрах та музеях, і навіть разом — відзначають свята. Хоча у самому центрі зовсім не обов’язково все робити колективно. Для індивідуальних занять є бібліотека та гімнастична кімната.
Як стверджує пані Олена, мова людина невід’ємна від людської пластики. Окрім того, кожен тут має можливість презентувати власну ідею, поділитися думками, переглянути цікаві телерадіопередачі і проаналізувати свої виступи у відеозапису. А після занять усіх неодмінно очікує спільне чаювання, яке вже стало традиційним.
«Центр намагається дарувати кожному хоча б невелике, але відкриття, він є одним із осередків формування «нових людей». І я щиро радію, що студенти мають змогу долучатися до риторичної культури у такий спосіб, — продовжує Олена Анатоліївна. — Звичайно ж, хотілося б сподіватися у подальшому на підтримку прихильників. Хоча вже зараз існують позитивні відгуки, даруються цінні книги, картини».
Про конкретні перспективи розвитку Центру риторичної культури говорити дуже важко. За словами пані Олени, в стінах її дітища відбувається просто спокійна духовна робота. І, без сумніву, є сподівання на подальшу підтримку, допомогу і розуміння людей, небайдужих до розвитку риторичної культури в Україні та за її межами.
Є відомі слова Сократа: «Заговори, щоб я тебе побачив». Треба лише усвідомити, що ти справді цього прагнеш — бути побаченим і почутим.
