Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЗАПИТАННЯ «Дня»

26 січня, 2005 - 00:00

Ваші враження від концерту у Палаці «Україна», присвяченого інавгурації Віктора Ющенка? Який вигляд мали на ньому політичний бомонд і президентська пара?

Світлана ЛИПИНСЬКА , психолог:

— Концерт сподобався передусім тим, що був дійсно елегантним. Вся процедура його проведення, як на мене, була без зайвої помпезності, досить лаконічною і без пихатості. Все було дуже гідно. Незвично скромно з’явився Ющенко. Але мене це тішить. Є надія, що все так буде і далі: скромно і по-діловому. Цього вже давно хочеться. Тому що набридли політики, що носяться зі своєю персоною, а сенсу в цьому ніякого. Концерт так само можна назвати поверненням до класичних форм. Є надія, що це буде й далі. Те, як Ющенко вміє себе поводити і тримати, поставило його поза конкуренцією. Віктор Андрійович одночасно — дуже скромний і відкритий. Він — інтелігент. Знання етикету також на високому рівні. Відчувається, що людина дуже упевнена в собі, поводиться самодостатньо, спокійно, упевнено, ні перед ким не запобігаючи. А інтелект і ерудиція відбивалися в очах. Те саме можна сказати і про його дружину Катерину — дуже добре вміє поводитися в товаристві. Не всі публічні люди можуть цим похвалитися.

Наталя ЛАВРИНЕНКО , старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України:

— Концерт, присвячений інавгурації, — досить важлива подія. Тому що крім засідання у Верховній Раді, був продовженням святкової церемонії. Але після шостого чи сьомого номера я вимкнула телевізор. І не просто так, а тому що дійшла такого висновку. На жаль, початок концерту викликав роздратування. Оскільки я маю музичну освіту, то можу розмовляти на тему мистецтва й про те, наскільки мистецтво може обслуговувати якісь політичні завдання. За роки радянської влади ми втомилися від ідеології. Хоч би якою вона була: державною, національною... Концерт мав бути ідеологічно нейтральним. Звісно, перший номер мав відповідати призначенню того дня, що презентує концерт. До другого номера також можна не пред’являти жодних претензій. А далі вже хочеться, щоб ідеологічне навантаження було зняте. Звісно, щоб позначити концерт як український, достатньо представити кілька номерів. А далі слід було б, на мій погляд, презентувати й світову культуру. Якщо ми заявляємо, що йдемо до Європи, то повинні приходити до розуміння загальносвітової культури. Крім того, це внесло б і різноманітність. Президент на концерті представив себе, звісно, красиво. Він сидів у середині залу, з дружиною, дітьми. Що не могло не сподобатися. Коректно, стримано й навіть благородно.

Анатолій ЄРЕМА , тележурналіст (Студія «1+1»):

— Концерт був досить милим і приємним. Люди, чиїм музичним смакам я довіряю, теж високо його оцінювали. Подобається, що Віктору Ющенку та його родині імпонує підкреслення національного в одязі. Особливо те, як це вдається першій леді: стильно й по-українському. Дуже гарно президентська родина вдягає своїх дітей.

Віктор НЕБОЖЕНКО , керівник соціологічної служби Інституту стратегічних досліджень:

— Концерт у Палаці «Україна» пройшов добре і елегантно. Все-таки новий Президент молодший, ставний і намагався триматися гідно. Перша леді країни також досить добре підготувалася. Хоч, звичайно, час від часу проривалося відчуття, що вона потрапила в ситуацію Попелюшки: невже все це сталося зі мною? Щодо самого концерту, то мені він видався дуже академічним і серйозним. Виникало таке відчуття, що організатори до останнього моменту не знали, яку концепцію залишити. Чи то святково-фольклорну, чи то естрадно-розважальну, чи то академічну. Тому так і залишилося незрозумілим: цей концерт збирав еліту або він ніс ще якусь знакову функцію. Найближчі до Ющенка політики намагалися якомога ближче триматися до нового Президента. Відчувалося, що починаються ревнощі «дітей». Всі намагалися налагодити більш близькі стосунки. Але це доля нового Президента: коли друзів стає набагато більше, а вороги чекають свого часу.

Газета: 
Рубрика: