Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЗАПИТАННЯ «Дня»

Двигун мрії
18 квітня, 2002 - 00:00

Кожне століття мало своїх знаменитих мандрівників. Їхня заслуга — у безлічі великих відкриттів, що збагатили світову історію. Легендою ХХ століття став норвезький мандрівник Тур Хейєрдал, натхненник і організатор експедиції на плоту «Кон-Тікі».

Минулого року 87-літній дослідник переніс операцію з приводу раку, однак пухлина поширилася на мозок, і лікарі визнали її невиліковною. Днями світові агентства повідомили про те, що Тур Хейєрдал відмовився від лікування смертельного захворювання в одній iз лікарень Італії. Син мандрівника розповів, що Т. Хейєрдал не відчуває болю. «Він щасливий і повний вдячності за життя, яке він прожив», — сказав він.

Для багатьох Т. Хейєрдал є символом свободи. «День» спитав у своїх експертів: ким для вас є Тур Хейєрдал?

Теодор РЕЗВОЙ, океанський весляр, перший громадянин СНД, який перетнув Атлантичний океан на весловому човні:

— Імовірно, для багатьох людей ця людина є легендою. Його подорожі додавали сили і бажання — давали можливість мріяти про щось подібне. Приклад Тура Хейєрдала був двигуном мрії.

Валентин СИМОНЕНКО, голова Рахункової палати України:

— Для мене Тур Хейєрдал, передусім, людина з великої букви. Якщо говорити відверто, то на багатьох його творах я вчився жити. Однією з перших книг, прочитаних мною, була опублікована у журналі «Юность» «Путешествие на «Кон-Тики». Безумовно, це людина, яка спонукає думати, яка вірила у найдобріше і найсвітліше людство і яка допомогла мені як альпіністу сформувати ідеологію, що людина створена для того, щоб уміти заглядати через «не можу», за межу своїх можливостей.

Дмитро КИСЕЛЬОВ, журналіст:

— Це людина, яка у 1949 році, зібравши міжнародну команду, на плоту «Кон-Тікі» перетнула океан. Це було важливіше, ніж Ялтинська конференція і Потсдам. Це був погляд у майбутнє, а не розправа над минулим. Тур Хейєрдал спробував побудувати свою модель світу і був Ноєм ХХ століття. У дитинстві я читав книжку «Кон-Тікі», коли лежав у лікарні. Для мене це було натхнення, символ відкритого світу. Тур Хейєрдал є антиподом Ремарка, оскільки Ремарк писав про втрачене покоління, а ця людина протипоставила нові можливості вільного світу. Він продемонстрував, що свобода — це внутрішня категорія, а не зовнішня. Легендарний мандрівник багато в чому сформував норвезьку націю. Заклав у неї систему цінностей, які допомогли провінційній у Європі Норвегії, країні рибалок і китобоїв, стати передовою нацією в економічному плані, а крім того, — європейським духовним лідером. Лідером для тих, хто бажає жити інакше.

Костянтин МОГИЛЬНИК, мандрівник, команда «Еквітес»:

— Безумовно, його книжки знайомі й улюблені з дитинства. Тур Хейєрдал став символом подорожей, а прагнення подорожувати у мене було завжди. Це людина колосального за зухвалістю вчинку. Мені б хотілося зробити щось подібне, як він — якусь гіпотезу довести своїм життям.

Валентина ПАЛІЄНКО, доктор географічних наук, заступник директора Інституту географії НАНУ:

— Тур Хейєрдал — це легенда і мандрівник з великої букви. Він є живою енциклопедією знань. Це унікальна людина, потреби якої лежать у збільшенні не лише своїх, але й суспільних знань. Дуже шкода, що його спіткало таке захворювання. Це буде велика втрата для науки і для суспільства.

Ігор МОЛЯР, автор і ведучий програми «Автопарк»:

— Якщо я скажу, що Тур Хейєрдал — легенда, то це буде дуже м’яко сказано. Таких людей дуже мало і стає менше з кожним роком, а це сумно. Не більше року тому ми спілкувалися з Юрієм Сенкевичем, другом Хейєрдала, і він багато розповідав про нього як про харизматичну людину. Гадаю, таким і повинен бути справжній мандрівник. Можна нескінченно подорожувати планетою, але у будь-якому разi набагато більше мужності вимагає подорож всередину людини — внутрішньолюдських можливостей. І, на мою думку, Тур Хейєрдал, відмовляючись лікувати рак, саме і переходить на наступний рівень — він готовий вирушити у свою останню подорож. Підготував Володимир ДЕНИСЕНКО, «День»

Газета: 
Рубрика: