В основу спектаклю «Бал життя» покладено кіносценарій Г.Зандер-Брамс «Німеччино, бліда мати», назвою якого послужив перший рядок поезії Б.Брехта. Фільм знято у 1980 році, але в самій Німеччині він майже не йшов у прокаті на великому екрані, оскільки зазнав суворої критики. Лише нещодавно його показано по телебаченню. Зате шалений успіх на долю фільму випав у США, де місцева кінокритика у 1995 році внесла його до списку сімдесяти найкращих іноземних фільмів, визнаних класичними.
Режисер спектаклю та актори, простежуючи перипетії реальної долі матері автора сценарію Г.Зандер-Брамс, розповіли цілком житейську, трагічну історію покоління простих німецьких жінок, життя яких було зламаним, понівеченим, придушеним нацистським режимом. Ця пронизлива оповідь і блискуча акторська гра зробили спектакль воістину значною подією театральної Європи сезону 1999 — 2000 рр.
П’єса американського драматурга Т.Макнеллі «Майстер-клас», з’явившись вперше у Парижі у постановці Романа Поланського, нароблила багато галасу і надовго стала театральним хітом.
У спектаклі «Марія Каллас» («Майстер-клас») ми бачимо уславлену оперну діву 50 — 60 років, зірка якої на початку 70-х знову засяяла на небосхилі. В одній із шкіл Нью-Йорка вона стала давати легендарні тепер уже уроки вокалу. Під час цих занять велика співачка ще раз ностальгійно переживає головні етапи свого життя: злет мистецької кар’єри в театрі «Ла Скала», її тріумфи та падіння, згубний зв’язок з мільйонером А.Онанісом, поразки і розчарування у приватному житті.
У спектаклі М.Каллас предстає у всій своїй самотності, зломленою жінкою, у котрої лишилися одні спогади. Вона, не будучи страховиськом від природи, страхітлива у своїй категоричності, у своїй безмежній самовідданості, вірності мистецтву. Ми бачимо М.Каллас як жінку і як акторку, котра не втратила своєї привабливості, та в той же час налякану й розгублену.
