У серіалі «Полонені місяця», який стартує на «Інтері» 15 червня, популярна актриса Ольга Будіна грає роль лікаря-гінеколога. Для неї образ Олени Селіванової подвійно близький: адже актриса не лише молода мама, але й нещодавно випустила у світ свій письменницький дебют — книгу «Говорящая беременность».
— Ольго, кажуть, запрошення зніматися у фільмі «Полонені місяця» стало для вас знаковим?
— В цей час я працювала над книгою «Говорящая беременность» і була так захоплена темою, що просто не змогла відмовитися від пропозиції зіграти роль лікаря-гінеколога. У мить, коли мене запросили на кастинг, саме вивчала проблему впливу УЗО на вагітних. І ось, ледве поглянувши на сценарій, зрозуміла: частину сцен із фільму необхідно прибрати! Там був епізод: моя героїня ніяк не може повірити в те, що вагітна, і щоб остаточно пересвідчитися, кілька разів поспіль робить собі УЗО. Але це нонсенс! Кожний гінеколог знає: ультразвук, особливо на ранніх термінах вагітності, робити шкідливо — хвилі породжують у навколоплідних водах сильні удари, що сприймаються немовлям, як звуки грому. Взагалі я переконала режисера зняти сцену інакше, а він пересвідчився в тому, що на роль треба брати мене.
— І як на зйомках цієї суто жіночої історії вам працювалося з режисером-чоловіком Мирославом Маличем?
— Чудово, я здорово повеселилася! Спершу вся чоловіча частина нашої знімальної групи дуже ніяковіла. Сильній статі непросто вторгатися в інтимну сферу життя жінок, і наш режисер Мирослав навіть гінекологічне крісло на майданчику ховав за ширмою — від гріха подалі!
А ще в «Полонених місяця», крім масовки з накладними животами, знімалися і справжні вагітні — під час роботи в актрис дійсно народилося п’ятеро дітей. Коротше, видовище було досить кумедне: жінки командували режисером та операторами, а ті, червоніючи, підкорялися...
— А вас не збентежила професія героїні — гінеколог, адже серіал розповідає про дуже інтимну сферу...
— Я особливо ставлюся до акушерів-гінекологів, вважаю, що у них дуже серйозна місія. Вони відповідають за благополуччя відразу двох людей — матері та майбутньої дитини. Тим радісніше мені було грати цю роль — змальовувати світлий і чистий образ ідеального лікаря. Сподіваюся, що всі гінекологи, подивившись цей серіал, захочуть стати такими, як моя Селіванова.
— У картині з вами працювали консультанти — професійні лікарі-гінекологи?
— Так, деякі дії моєї героїні ми обговорювали з фахівцями і доходили до компромісу. Однак жіноча частина групи не могла лишатися байдужою, в результаті поради давали всі. Ми багато імпровізували під час зйомок, шукали варіанти, як краще промовити ту чи іншу репліку...
— В серіалі багато різних історій. Чи реальні вони? Можливо, серед них є і ваша власна?
— Сюжет нашого серіалу цілком міг би бути справжнім. Він досить правдоподібний, там багато, в хорошому сенсі, побутового. Але я вас розчарую: нічого з мого особистого життя. Історію появи на світ мого сина Наума я зберегла для своєї книги «Говорящая беременность».
— Розкажіть, як ви суміщаєте роботу в кіно й виховання сина?
— Головне — чітко поставити межу між роботою та сім’єю. На знімальному майданчику я думаю лише про кіно, а вдома я — мама. З Наумом намагаюся кожний день переживати як захоплюючу подорож. Виховую, розповідаю багато всіляких історій про те, що той, хто добре їв кашу й суп, виріс міцним і здоровим, як Ілля Муромець. Сину ці байки дуже подобаються. Ми разом малюємо, пісеньки розучуємо, я навіть у машинки навчилася гратися. А ще ходимо на заняття до фітнес-клубу, басейну та до чудового дитсадка, потихеньку самі починаємо грати на флейті. Загалом, розвиваємо всі таланти!
— Поки що ви маєте одного сина, а скільки дітей хотіли б мати?
— Згадуючи своє нелегке сімейне життя і те, як важко дістався мені син, я боюся щось загадувати, але хотілося б, звісно, ще дівчинку. Поки що я радію кожному дню, проведеному з дитиною. Проводжаючи мене на зйомки, він якось сказав: «Ти що, знову на гоботу? (Він не вимовляє «р») А якщо не пущу»? Я почала пояснювати: «Мама купує тобі машинки, яблучка, ми ходимо до магазина. На це потрібні грошенята. Їх треба заробляти, тому я їду на роботу». Наум певний час сидів мовчки, а потім встав і затужив, ну просто як маленький старичок: «Ну чому ж усе так влаштовано?...»
— Олю, а чи буде продовження історії лікаря Селіванової?
— Знаєте, коли мені запропонували знятися в сиквелі, я відмовилася. Все ж мої професійні інтереси лежать в області великого кіна. Пригадайте хоч би Джорджа Клуні — він блиснув у ролі педіатра у «Швидкій допомозі» і пішов, адже є безліч хороших акторів, які застрягли в серіальних образах. Я хочу нових, великих ролей!
