Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Життя на Землі зародилося не з бульйону

Воно прилетіло з Марса
31 жовтня, 2000 - 00:00

Революційне відкриття, зроблене дослідниками з Каліфорнійського
технологічного інституту і їх колегами з університетів Vanderbildt (США)
і McGill (Канада), знімає з порядку денного питання про температуру і склад
того первинного бульйону, в якому ніби зародилися перші форми життя на
Землі. Знайдено спосіб безпечного транспортування живих бактеріальних форм
між планетами, завдяки якому життя, що зародилося, наприклад, на Марсі,
могло дістатися до Землі. Подробиці про відкриття опубліковано у випуску
американського журналу «Science» від 27 жовтня 2000 року. Там повідомляють,
що за даними досліджень марсіанського метеорита ALH84001, який упав в Антарктиді
декілька тисяч років тому, температура цього небесного тіла впродовж усього
його польоту не перевищувала 40,5 градусів за Цельсієм. Тому будь-які форми
життя, що містяться в товщі такого метеорита (гриби, бактерії, насіння),
могли ще спокійно долетіти від Марса до Землі і не підсмажитись ані при
викиді кам’яної брили в космос, ані при проходженні нею щільних шарів земної
атмосфери.

А втім, не йдеться про те, що контейнером для транспортування
на Землю форм життя, що зародилися на Марсі, слугував той конкретний метеорит
ALH84001, який досліджували вчені. Такий висновок є сумнівним навіть в
теорії, оскільки ALH84001 пробув в польоті близько 15 мільйонів років.
Однак багато інших метеоритів діставалися від Марса до Землі менше ніж
за рік, а організми, що в них містяться, могли мати тривалість життя в
декілька років.

Дані комп’ютерної симуляції, проведеної вченими, свідчать,
що за час існування Марса і Землі з однієї планети на іншу перекочували
метеорити загальною масою близько мільярда тонн. Щонайменше 16 відомих
науці марсіанських метеоритів досягли поверхні Землі, не перегрівшись в
дорозі до несумісних iз життям температур. Це дозволяє зробити висновок,
що процес такого перенесення речовини з планети на планету був свого часу
дуже поширений, вважає професор геобіології Джозеф Киршвінк, один iз співавторів
відкриття. Зрозуміло, далеко не всяка форма життя могла без шкоди для здоров’я
здійснити такий космічний переліт. Для цього вона мала володіти стійкістю
до радіації і здатністю виживати протягом року без джерел енергії та їжі.
Але приклади таких бактерій, існуючих на Землі, добре відомі сучасній науці.
До них належать, наприклад, bacillus subtilis і deinococcus radiodurans.
Питання про те, яким чином iз подібних бактерій могли походити всі інші
форми життя на Землі, виходить за рамки дослідження, опублікованого «Science
Magazine».

ДО РЕЧI

NASA відправляє на Марс 6 експедицій

У четвер глава департаменту космічних досліджень NASA Ед
Вейлер оприлюднив план досліджень Марса. Як стало відомо, NASA планує відправити
на Марс до 2015 року шість місій. На здійснення досліджень щороку буде
витрачатися понад $400 млн. Планується запуск кількох штучних супутників
Марса, а також висадка на його поверхні всюдиходів, здатних пересуватися
на далекі відстані. Вейлер відмовився відповідати на запитання про можливість
відправки на червону планету команди астронавтів. Стратегічна мета дослідження
Марса залишається незмінною — виявити на найближчій до Землі планеті ознаки
наявності води або життя. 2001 року буде запущено штучний супутник, 2003
року — 2 всюдиходи, 2005 року — науковий супутник, який повинен буде обробити
інформацію, зібрану супутником Mars Global Surveyor, що перебуває зараз
на орбіті Марса. 1999 року NASA зазнала дві невдачі, втративши автоматичні
станції Mars Polar Lander і Mars Climate Orbiter. До того як iз ними було
втрачено зв’язок, на Землю були передані фотографії поверхні планети та
дані телеметрії, повiдомляє CNN.

У Сатурна виявлено ще чотири супутники

На щорічних зборах американської астрономічної спілки в
Пасадені було оголошено про відкриття 4 нових супутників Сатурна. Досі
в цієї планети нараховувалося 18 супутників. Виявлені 4 «Місяці» мають
розміри від 10 до 50 км у діаметрі й обертаються по дуже довгастих еліптичних
орбітах.

www.news.port.ru

Газета: 
Рубрика: